Про стягнення коштів

Постанова від 2005-05-25 № 27/375-03 · Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2005 Справа N 27/375-03

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 08.09.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: [...]

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Юрполіс-Аудит" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 січня 2005 року у справі N 27/375-03 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Юрполіс-Аудит" до дочірнього підприємства "Адком-Україна" про стягнення суми, - ВСТАНОВИВ:

У вересні 2003 року товариство з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Юрполіс-Аудит" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до дочірнього підприємства "Адком-Україна" про стягнення 40546,55 грн., посилаючись на невиконання відповідачем умов договору від 1 лютого 2003 року про надання аудиторських послуг в частині розрахунків, 20000 грн. витрат на послуги адвоката та судових витрат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 7 грудня 2004 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19 січня 2005 року, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати вказані судові рішення, посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи в задоволенні позову та залишаючи рішення місцевого суду без змін, попередні судові інстанції виходили з того, що акти виконаних робіт за NN ОУ-0000005, ОУ-0000006, ОУ-0000007, ОУ-0000015, складені за договором N ДГ-БН від 1 лютого 2003 року, не є належними доказами виконання обумовлених договором від 1 лютого 2003 року (без номеру) робіт на суму 57046,85 грн. та наявності заборгованості відповідача у розмірі 40546,55 грн., оскільки не доводять вказаних позивачем відповідних фактів, акт N ОУ-0000015 взагалі не підписаний відповідачем. Платіжне доручення, на яке посилається позивач як на доказ оплати послуг адвоката, не може бути належним доказом в розумінні ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), оскільки кошти у розмірі 20000 грн. перераховані як оплата за угодою від 2 вересня 2003 року (без номеру) за юридичні послуги за вересень, без ПДВ, в той час, коли позовна вимога в цій частині обґрунтовується з посиланням на угоду від 19 березня 2003 року та додаткову угоду N 1 від 1 вересня 2003 року про доповнення п. 2.2 та п. 2.3 договору від 19 березня 2003 року. Доказів того, що договір N ДГ-БН від 1 лютого 2003 року та договір від 1 лютого 2003 року (без номеру) є тотожними, позивач не надав.

Висновок місцевого та апеляційного господарських судів про те, що заявлені позовні вимоги є безпідставними, - законний, обґрунтований, відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачаєтсья.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України - ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Юрполіс-Аудит" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 7 грудня 2004 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 січня 2005 року у справі N 27/375-03 - без змін.