ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.02.2005 Справа N 3/361-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 21.04.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: <...>
з участю представників:
позивача: К.Л.М., К.Н.В., К.С.В.
відповідача: Н.О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності К.Л.М.
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03 листопада 2004 р.
у справі N 3/361-04
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності К.Л.М.
до відкритого акціонерного товариства "Домобудівник"
про стягнення 49 997,27 грн.
ВСТАНОВИВ:
У липні 2004 р. позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення 49 997,27 грн. збитків, заподіяних неналежним виконанням зобов'язань за договором N 6 від 27.04.1999 р. та додатковою угодою від 25.04.2001 р.
Рішенням господарського суду Сумської області від 20.09.2004 р. (суддя <...>) позов задоволено.
Стягнуто з ВАТ "Домобудівник" на користь суб'єкта підприємницької діяльності К.Л.М. збитки в сумі 49 997,27 грн. та судові витрати.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2004 р. (головуючий - <...>, судді - <...>) рішення місцевого господарського суду скасовано та постановлено нове, яким в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2004 р., залишивши в силі рішення господарського суду Сумської області.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 27.04.1999 р. між сторонами було укладено договір N 6 про часткову участь у будівництві житлового будинку за адресою <...>, згідно умов якого позивач зобов'язалася передати відповідачу будівельні матеріали на суму <...> грн., а відповідач - передати житло за вказаною адресою за ціною <...> грн. за 1 кв. м у 4 кварталі 1999 р. загальною площею <...> кв. м. Позивачем було передано відповідачу будівельні матеріали та інше майно на суму <...> грн., відповідач провів частковий розрахунок на суму <...> грн.
25.04.2001 р. сторони підписали додаткову угоду до вказаного договору, згідно з якою відповідач зобов'язався сплатити позивачу суму її частки у розмірі 34 596 грн. будівельними матеріалами за цінами червня 1999 р. до 30.10.2002 р., а позивач зобов'язувався передати відповідачу одну з 3-кімнатних квартир в будинку N <...>.
Рішенням господарського суду Сумської області від 16.09.2003 р. у справі N 11/114, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2004 р., частково задоволено позов приватного підприємця К.Л.М. та відповідно до вимог ч. 2 ст. 213 ЦК УРСР ( 1540-06 ) стягнуто з ВАТ "Домобудівник" збитки, заподіяні відповідачем внаслідок неналежного виконання зобов'язань за додатковою угодою від 25.04.2001 р. у розмірі 21 774,9 грн.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 30.12.2003 р. було порушено справу про банкрутство відповідача, а ухвалою цього ж суду від 05.04.2004 р. вказана сума та судові витрати у справі за N 11/114 були визнані і враховані при укладенні у справі про банкрутство відповідача мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Сумської області від 22.07.2004 р.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд правильно виходив з того, що на час подачі позову відповідач перебував у стані визнання його банкрутом, а тому відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) позивач, як конкурсний кредитор, оскільки її вимоги виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, мала заявити свої вимоги в рамках справи про банкрутство протягом строку, встановленого для їх подання. Крім того, питання стягнення з відповідача на її користь збитків, заподіяних невиконанням зобов'язань за додатковою угодою від 25.04.2001 р. було вирішено господарським судом Сумської області від 16.09.2003 р. у справі за N 11/114, визначена судом сума збитків врахована при укладенні мирової угоди у справі N 6/100 про банкрутство відповідача, ухвала про затвердження якої є чинною.
Постанова суду апеляційної інстанції постановлена на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин, що мають значення для справи та відповідно до вимог закону, що регулює спірні правовідносини.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 03 листопада 2004 р. не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності К.Л.М. залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03 листопада 2004 р. у справі за N 3/361-04 - без змін.