ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.02.2006 Справа N 6/260
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 20.04.2006 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий - Невдашенко Л.П.
суддів: Михайлюка М.В., Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ресурсінвест"
на постанову від 09.11.2005 Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі N 6/260 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок МПУ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ресурсінвест"
про стягнення 103582,50 грн.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явилися
відповідача - не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
У липні 2005 р. ТОВ "ТБ "МПУ" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "НВП "Ресурсінвест" 103582,50 грн. заборгованості за поставлений згідно видаткової накладної NМ-00000039 від 02.06.2004 року товар.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2005 р. (суддя Коваленко О.О.) позов задоволено частково шляхом стягнення з відповідача 28582,50 грн. боргу, 1035,83 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.11.2005 р. (головуючий Науменко І.М., судді Білецька Л.М., Голяшкін О.В.) вказане рішення суду залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняте нове рішення про відмову в позові повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що згідно усної домовленості сторін позивач на підставі довіреності відповідача серія ЯЗЯ N 385401 від 02.06.2004 року по видатковій накладній N М-00000039 від 02.06.2004 року передав повноважному представнику відповідача товар на загальну суму 125 169,36 грн. На оплату даної суми було виставлено рахунок-фактуру N М-00000011 від 02.06.2004 року.
Відповідач отриманий товар оплатив частково, в зв'язку з чим позивач звернувся до нього з вимогою N 44 про перерахування залишку боргу, яка залишена без відповіді та задоволення.
На день розгляду справи, заборгованість складала 28582,50 грн, що, як зазначили суди, підтверджується документами, залученими до матеріалів справи, а відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) зобов'язання має виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин та враховуючи, що позивач в порядку ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) довів свої вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, задовольнив позов в частині стягнення 28582,50 грн. боргу, який доведений матеріалами справи.
При цьому, судом не прийняті до уваги заперечення відповідача про погашення залишку боргу згідно банківської виписки від 03.08.2004 року на суму 40 000,00 грн., оскільки в даній банківській виписці відсутні посилання на рахунок-фактуру N М-00000011 та видаткову накладну N М-00000039 від 02.06.2004 року, згідно яких позивач передав, а повноважний представник відповідача отримав товар на загальну суму 125 169,36 грн. Щодо наступної зміни призначення вказаного платежу, то вона відбулася лише після прийняття рішення суду першої інстанції від 18.08.2005 р. і тому не може прийматися до уваги.
Також суди дійшли висновку щодо безпідставності посилання відповідача на неналежне оформлення довіреності серії ЯЗЯ N 385401 від 02.06.2004 р.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що попередні судові інстанції наведеним обставинам дали належну правову оцінку і дійшли до обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків суду, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.
За таких обставин та враховуючи, що в силу вимог ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування прийнятих у справі рішень, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.11.2005 р. у справі N 6/260 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Головуючий Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк Н.Дунаєвська