При вирішенні спору по суті судом першої інстанції не встановлено, хто виконував обов'язки декларанта по спірних відправках, чи виконувала залізниця обов'язки по митному декларуванню вантажів на підставі окремої угоди з відповідачем (брокерської угоди), оскільки стаття 113 Митного кодексу України ( 92-15 ) покладає на працівників залізничного транспорту обов'язок сприяти посадовим особам митних органів у виконанні ними своїх службових обов'язків, а не декларувати вантажі, які знаходяться під митним контролем.
При вирішенні справи суд керувався "Порядком взаємодії митних органів і залізниць України під час переміщення через митний кордон товарів (вантажів) залізничними вантажними поїздами", затвердженим Наказом Державної Митної служби України та Міністерства транспорту України від 28.05.2004 N 399/442 ( z0766-04 ), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.06.2004 (далі - Порядок).
В пункті 3.6 цього Порядку ( z0766-04 ) зазначено, що на прохання вантажоодержувача митне оформлення товарів (вантажів) у повному обсязі може здійснюватися безпосередньо в митниці відправлення, тобто в окремих випадках (мається на увазі виробнича необхідність вантажоодержувача або залізниці) допускається подача таких вантажів за умови перебування їх під охороною за зверненням вантажоодержувача.
Пункт 3.12 цього Порядку ( z0766-04 ) допускає подачу транспортних засобів з товарами (вантажами) на під'їзні колії без проставлення на перевізних документах підпису й відбитків особистої номерної печатки посадової особи митниці призначення за умови перебування цих товарів (вантажів) під охороною за зверненням вантажоодержувача.
У разі неможливості здійснити декларування товару (вантажу) в обраний митний режим вантажоодержувач може розмістити товар (вантаж) згідно з вимогами Положення про склади тимчасового зберігання ( z1061-03 ) й Порядку роботи складу митного органу ( z0766-04 ).
Судом першої інстанції не встановлено, де розташовано найближчий підрозділ митного оформлення вантажів, а також склад митного органу, і чому вантажоодержувач не використав можливості, передбачені у пунктах 3.6 та 3.12 Порядку ( z0766-04 ).
До того ж, 02.08.2004 року спільним наказом N 336/167 Запорізької митниці та Запорізької дирекції залізничних перевезень Придніпровської залізниці затверджено Порядок взаємодії Запорізької митниці і Запорізької дирекції залізничних перевезень Придніпровської залізниці при переміщенні через митний кордон України товарів (вантажів) вантажними залізничними поїздами, який судом не досліджувався.
При вирішенні справи судом враховано, що згідно з п. 14 Договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії N ПР/МД-03-3/1/НЮ1438дч "при подачі вагонів "Власнику" час користування вагонами обчислюється з моменту закінчення приймально-здавальних і технічних операцій після оформлення "здавальних відомостей", заявок на видачу вантажу, з урахуванням часу фактичної видачі, технічних і актів загальної форми (при необхідності)."
Після пред'явлення залізницею вантажу комбінату на прийомо-здавальних коліях станції Запоріжжя-Ліве до огляду в комерційному і технічному відношенні, після оформлення залізничних накладних, вивіз вантажу здійснено локомотивом комбінату без затримки.
Однак, судом не визначено, на підставі чого відповідач має бути звільнений від плати за користування вагонами за час затримки під митним оформленням, яке передує видачі вантажу вантажоодержувачу.
За таких обставин та враховуючи, що господарським судом не встановлені та не досліджені всі обставини справи, а касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні Господарського суду, не має права збирати нові докази або додатково перевіряти докази, - судове рішення у справі підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до господарського суду.
Під час розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством постановити законне та обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, - ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу державного підприємства "Придніпровська залізниця" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 31.01.2007 року скасувати та справу направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
Головуючий Є.Першиков
Судді Т.Данилова Г.Савенко