ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.04.2007 Справа N 47/590-06
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 07.06.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Мачульського Г.М., Шаргала В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" ЛТД
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 24.01.2007 р.
у справі N 47/590-06
господарського суду Харківської області
за позовом Акціонерного товариства закритого типу з іноземними інвестиціями "Екопрод А.Т."
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" ЛТД
про стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ:
Оскарженою постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2007 р. (колегія суддів у складі: головуючого - судді Афанасьєва В.В., суддів Бухана А.І., Шевель О.В.) залишено без змін ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.12.2006 р. (суддя Светлічний Ю.В.), якою відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" ЛТД в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
В своїй касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказані ухвалу та постанову і прийняти нове рішення, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 6, ч. 1 ст. 219 Господарського кодексу України ( 436-15 ), ст. 43-1, ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити в силі вищезазначені судові рішення посилаючись на те, що вони є законними і обґрунтованими.
Сторони не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході розгляду даної справи про стягнення з відповідача заборгованості у зв'язку із несвоєчасною оплатою за поставлену продукцію на підставі договору відповідач звернувся до суду із заявою про вжиття запобіжних заходів, посилаючись на те, що має намір звернутись до суду із зустрічним позовом на підставі ст. 60 ГПК України ( 1798-12 ) про стягнення з позивача збитків. Вважаючи що до звернення із зустрічним позовом існує реальна загроза що позивач не буде мати активів, які задовольнять позовні вимоги заявника, відповідач просить накласти арешт в розмірі заявлених вимог по справі N 47/590-06, тобто в межах позовних вимог даної справи, на майно позивача.
Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні цієї заяви виходив з того, що відповідачем (заявником) не було доведено суду наявність підстав для вжиття запобіжних заходів, передбачених ст. 43-1 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), а відтак місцевий господарський суд дійшов до висновків про наявність правових підстав для відмови у задоволенні зазначеної заяви.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, якщо суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 43-1 цього кодексу ( 1798-12 ) особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.
Вжиття ж заходів до забезпечення позову регулюється розділом десятим вказаного кодексу, який визнає підстави, способи та порядок застосування цих заходів.
З врахуванням викладеного, такі вимоги позивача про вжиття запобіжних заходів є неправомірними, надуманими та не ґрунтуються на нормах права.
За вказаних обставин постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п. 1, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, - ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" ЛТД залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2007 р. у справі N 47/590-06 Господарського суду Харківської області - без змін.
Головуючий суддя Г.А.Кравчук
Судді Г.М.Мачульський В.І.Шаргало