Про стягнення коштів

Постанова від 2007-02-21 № 20/466 · Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2007 Справа N 20/466

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19.04.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Божок В.С. - головуючого, Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.

розглянувши касаційну скаргу ЗАТ "Магазин N 1715 "Госптовари"

на постанову від 21.11.2006 р. Київського апеляційного господарського суду

у справі господарського суду м. Києва

за позовом ТОВ "Феєрверк"

до ЗАТ "Магазин N 1715 "Госптовари"

про стягнення 4719,58 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:

- Карпухін Я.В. (дов. від 07.07.06)

відповідача:

- Байда В.В. (дов. від 09.01.07 N 1/1

- Левковський О.Д. (дов. від 09.01.07 N 1/1)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 07.09.06 господарського суду м. Києва провадження у справі припинено в частині стягнення з відповідача 1285 грн. основного боргу за відсутності предмету спору та в частині стягнення з відповідача 1997,44 грн. пені, у зв'язку з відмовою позивача від зазначеної вимоги та прийняття відмови судом. Цим же рішенням з ЗАТ "Магазин N 1715 "Госптовари" на користь ТОВ "Феєрверк" стягнуто 12,85 грн. - збитків від інфляції, 4,02 грн. - 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою від 21.11.06 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ЗАТ "Магазин N 1715 "Госптовари" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати в частині стягнення з відповідача збитків від інфляції та 3% річних з огляду на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а також невірною оцінкою обставин справи, в цій частині в позові відмовити.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Як встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у даній справі, відповідно до видаткової накладної N ФК-2043 від 03.12.2004 року на суму 11665 грн. позивачем 03.12.04 відпущено відповідачу товар через повноважного представника Боровинську І.Л. (довіреність ЯКО N 156243 від 11.10.2005 р.).

11.10.05 частину товару на суму 10380 грн. повернуто відповідачем (прибуткова накладна N 1322 від 11.10.05), залишок суми боргу становив 1285 грн.

Оскільки у накладній не встановлений строк виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати, позивачем у відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) направлено відповідачу претензію на суму 1285,00 грн.

З врахуванням того, що суму основної заборгованості було сплачено відповідачем 21.07.2006 року, а від вимоги про стягнення пені відповідач відмовився, місцевим господарським судом в цій частині було припинено провадження за відсутності предмету спору.

На підставі ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) судом стягнено суму інфляційних втрат та 3% річних за період з 14.06.2006 р. по 21.07.2006 р. (день виконання грошового зобов'язання).

При цьому попередніми судовими інстанціями обгрунтовано не взято до уваги посилання відповідача на наявність укладеного між сторонами у письмовій формі договору на поставку спірного товару, оскільки примірник такого договору жодною із сторін суду надано не було, а у видатковій накладній позивача відсутнє посилання на цей договір як на підставу відпуску товару відповідачем.

Таким чином, приймаючи рішення у справі, суди правомірно виходили з існування між сторонами цивільно-правових відносин, що витікають з договору купівлі-продажу, не оформленого у вигляді єдиного письмового документа, що не суперечить чинному законодавству.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 21.11.2006 р. Київського апеляційного господарського суду у справі N 20/446 залишити без змін.

Головуючий В.Божок

Судді Т.Костенко Г.Коробенко