Про стягнення коштів

Постанова від 2005-03-03 № 2/375 · Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2005 Справа N 2/375

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 10.05.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді Дерепи В.І.,

суддів: Стратієнко Л.В., Чабана В.В.,

за участю повноважних представників:

позивача Мікульського К.В.

відповідача Овсієнка Р.М.

розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Украгроінвест Холдінг"

на рішення від 1 вересня 2004 року господарського суду м. Києва

у справі за позовом Національної акціонерної компанії "Украгролізинг"

до ТОВ "Украгроінвест Холдінг"

про стягнення 1239152, 97 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2004 року позивач звернувся до господарського м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 1239152,97 грн., посилаючись на те, що останній не виконує своїх зобов'язань згідно договору фінансового лізингу N 6 ( 55-2/30) від 20.11.2001 року.

Рішенням господарського суду м. Києва від 1.09.2004 року (суддя Домнічева І.О.) позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач просить вказане судове рішення скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п.2 ч. 2 ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 02.08.2004 року господарського суду м. Києва порушено провадження у справі зі спору між сторонами і справа була призначена на 17.08.2004 року.

У зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, ухвалою від 17.08.04 року розгляд справи відкладено на 01.09.2004 року, коли було прийнято рішення у справі у відсутності відповідача.

Ухвали про призначення справи до розгляду, які направлялись відповідачу повернулись до суду з підстав вибуття організації за зазначеною адресою.

З матеріалів, доданих відповідачем до касаційної скарги видно, що позивач безпідставно зазначив адресу відповідача по вул. Лєскова,9 м. Київ, оскільки з 2001 року вів переписку по виконанню спірного договору фінансового лізингу з відповідачем за фактичною адресою по вул. Північно-Сирецька, 3 м. Київ.

В матеріалах справи відсутні будь-які дані належного повідомлення відповідача про час і місце засідання суду.

Тому, розглянувши справу у відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду, місцевий господарський суд позбавив останнього можливості надати докази в захист своїх інтересів, що протирічить вимогам ст.ст. 4-2, 4-3, 22 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).

Вказані порушення норм процесуального права визнати законними та обґрунтованими не можна, оскільки відповідно до вимог п.2 ч.2 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) вони є безумовною підставою для скасування рішення суду.

Крім того, розглянувши справу у відсутності відповідача суд допустив неповноту в дослідженні доказів у справі. Зокрема, суд з достовірністю не з'ясував правову природу укладеного між сторонами договору, строки його виконання, порядок розрахунків та відповідальність сторін за порушення умов договору.

За таких обставин, суд вважає, що рішення господарського суду м. Києва, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права не може залишитись без змін і підлягає скасуванню.

При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати наведене, більш повно з'ясувати обставини справи, суть позовних вимог і заперечень, їх обґрунтованість, зібраним доказам дати правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 1 вересня 2004 року скасувати, задовольнивши касаційну скаргу.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва в іншому складі судової колегії.