ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.03.2006 Справа N 17/318
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 27.04.2006 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді - Шульги О.Ф.
суддів: Кота О.В., Козир Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Вуглегірської ТЕС ВАТ ДЕК "Центренерго"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2006 р.
у справі N 17/318 господарського суду Донецької області
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-фінансова компанія "Рутекс"
про стягнення 21050,67 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 09.11.2005 р. у справі N 17/318, за позовом Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-фінансова компанія "Рутекс" про стягнення 21050,67 грн. позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму 3% річних - 610,40 грн., суму інфляційних - 2480,19 грн. Провадження у справі щодо стягнення суми 14584,96 грн. припинено. В задоволені позову в іншій частині відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2006 р. у справі N 17/318 рішення господарського суду Донецької області від 09.11.2005 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
У поданій касаційній скарзі ВАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2006 р. в частині припинення провадження у справі щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 14584,96 грн., та прийняти в цій частині нове рішення. Скарга мотивована тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу від ТОВ "Виробничо-фінансова компанія "Рутекс" до суду не надходив.
Сторони не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією і не направили своїх повноважних представників.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку дану судами попередніх інстанцій, поданих матеріалів, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, між сторонами було укладено договір оперативного лізингу N 18/04/048 від 18.04.2003 р., згідно до якого позивач зобов'язався передати відповідачу в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно позивача - екскаватор ЄО-6123А1 (об'єкт лізингу), а відповідач прийняти його та здійснювати щомісячні лізингові платежі.
За п. 4.2. договору відповідач зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі щомісячно вносити платежі у грошовій формі не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі двосторонніх актів виконаних послуг, що складаються сторонами щомісяця та рахунку-фактури, що надає позивач (відповідно до додаткової угоди від 10.06.2003 р., якою було внесено доповнення до договору).
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем були виконані послуги для відповідача у період з лютого 2004 р. по травень 2004 р. Також відповідачу були виставлені на оплату відповідні рахунки-фактури на загальну суму 14584,96 грн., які ним оплачені не були у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість.
Також між сторонами було укладено договір поставки дизельного палива N 5/06/048 від 05.06.2003 р., відповідно до якого відповідач на адресу позивача поставив дизельне паливо у кількості 20 тон 600 кг на загальну суму 31930 грн. згідно накладної N РН-0000184 від 09.06.2003 р.
При прийняті судових актів судами було враховано, що між сторонами були укладені угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за вищевказаними договорами на загальну суму 15918,30 грн., які виникли у відповідача перед позивачем на підставі несплати суми лізингових платежів за договором оперативного лізингу N 18/04/048 від 18.05.2003 р., а у позивача перед відповідачем на підставі несплати за придбане дизельне пальне за договором N 5/06/048 від 05.06.2003 р.
Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) зобов'язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
08.11.2005 р. відповідачем на адресу позивача було направлено лист за N 522 про зарахування однорідних вимог у сумі 14584,96 грн. за вище вказаними договорами.
Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, зарахуванням зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Враховуючи дані обставини суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про припинення зобов'язання відповідача перед позивачем по сплаті основного боргу зарахуванням зустрічних однорідних вимог у сумі 14584,96 грн. Отже припинення провадження у відповідній частині справи на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) є законним.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 610,40 грн. та інфляційних в сумі 2480,19 грн., то суди попередніх інстанцій цілком вірно вирішили, що ці вимоги позивача також підлягають задоволенню, посилаючись при цьому на те, що зобов'язання по сплаті основного боргу у сумі 14584,96 грн. виникло з лютого по травень 2004 р., та тривало до проведення зарахування зустрічних вимог, отже за вказаний період відповідач безпідставно не сплачував борг.
З даними висновками місцевого та апеляційного суду повністю погоджується судова колегія Вищого господарського суду України, оскільки вони відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи.
Твердження скаржника про порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права не відповідають матеріалам справи, зводяться до тлумачення норм на свою користь та не спростовують викладених в судових рішеннях мотивованих висновків про часткове задоволення позовних вимог.
За таких обставин касаційна скарга ВАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" залишається без задоволення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Вуглегірської ТЕС ВАТ ДЕК "Центренерго" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2006 р. у справі N 17/318 залишити без змін.
Головуючий суддя О.Шульга
Суддя О.Кот
Суддя Т.Козир