ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.03.2005 Справа N 10/303(12/228)
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 26.05.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі: Головуючого судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., розглянувши касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.01.2005 р., Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" на зазначену постанову та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2004 р. у справі N 25/83 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" до відповідача Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення 72855171,86 грн., за участю представників: ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" - Смовж К.О., Чікіньов Д.М.; ДП "Криворізька теплоцентраль" - Кузнєцова Л.А., Степаненко В.В., ВСТАНОВИЛА:
Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача - Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" 72855171,86 грн. заборгованості. В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що:
ДП "Криворізька теплоцентраль" створена згідно наказу Міністерства енергетики України від 05.08.99 р. N 236 "Про створення ДП "Криворізька теплоцентраль" на базі відокремленого підрозділу ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго";
відповідно до розподільчого балансу заборгованість відповідача перед ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" становила 81362107,6 грн., а на 01.01.2001 р. становить 72855171,86 грн. (т. 1 а.с. 3-4).
Відповідач у справі - ДП "Криворізька теплоцентраль" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє з тих підстав, що:
розподільчий баланс не є підставою для виникнення відповідних зобов'язань;
підприємство є правонаступником ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" лише в частині прав і обов'язків щодо переданого майна (т. 1 а.с. 43).
До прийняття рішення по суті заявлених вимог, позивачем уточнено розмір позовних вимог. Відповідно до поданої заяви позивач просить стягнути з відповідача 72103194,86 грн. (т. 1 а.с. 51).
Заявою від 14.08.2002 р. позивач також просить стягнути з відповідача 145000 грн. збитків. В обґрунтування заявлених у цій частині вимог позивач посилається на те, що поніс витрати на оплату послуг юридичної фірми (т. 1 а.с. 78).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2002 р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду з відповідача на користь позивача стягнуто 72103194,08 грн. заборгованості та 145000 грн. збитків (т. 1 а.с. 97-98).
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
відповідач створений відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 05.08.99 р., який передбачає складання розподільчого балансу;
розподільчий баланс підтверджує заборгованість відповідача перед позивачем;
позивачу заподіяно збитків у вигляді витрат на оплату послуг адвоката.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2003 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2002 р. залишено без змін (т. 1 а.с. 194-196).
Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2004 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2002 р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2003 р. скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 1 а.с. 234-237).
Під час нового розгляду справи позивачем збільшено розмір заявлених ним вимог. Відповідно до поданої ним заяви позивач просить стягнути з відповідача 96769206,36 грн., у т.ч. 72103194,08 грн. основної заборгованості, 18025798,52 грн. збитків від інфляції, 6495213,76 грн. в рахунок трьох процентів річних, 145000 грн. збитків у вигляді витрат на оплату послуг адвоката (т. 2 а.с. 10-11).
За результатами нового розгляду рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2004 р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду з відповідача на користь позивача стягнуто 72103194,08 грн. основної заборгованості, 18025798,52 грн. збитків від інфляції, 6495213,76 грн. в рахунок трьох процентів річних, 145000 грн. збитків (т. 2 а.с. 36-44).
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
відповідно до розподільчого балансу у відповідача існує заборгованість перед позивачем у сумі 72103194,08 грн.;
кошти, що належать позивачу за розподільчим балансом, не одержані внаслідок невиконання зобов'язання щодо їх сплати відповідачем, тим самим позивачу заподіяні збитки, розмір яких дорівнює сумі заборгованості;
відповідач як особа, що прострочила виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних;
позивачу заподіяно збитків у сумі 145000 грн. у зв'язку з оплатою послуг юридичної фірми за представництво інтересів позивача в суді.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.01.2005 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2004 р. скасовано в частині стягнення 18025798,52 грн. збитків від інфляції, 6495213,76 грн. річних, а у задоволенні позову в цій частині відмовлено; в решті - залишено без змін (т. 2 а.с. 132-134).
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову щодо стягнення збитків від інфляції та трьох процентів річних, суд апеляційної інстанції виходив з того, що кредиторська заборгованість, визначена розподільчим балансом, не є грошовим зобов'язанням.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ДП "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а провадження у справі припинити.
На думку скаржника, при прийнятті оскаржуваних актів судами:
невірно застосована до взаємовідносин сторін ст. 4 ЦК УРСР ( 1540-06 ), оскільки наказ Міністерства енергетики України від 05.08.99 р. N 236 не є тим адміністративним актом, у зв'язку з яким у ДП "Криворізька теплоцентраль" виникло зобов'язання щодо повернення заборгованості за розподільчим балансом;
в порушення вимог ст. 54 ГПК України ( 1798-12 ) не витребувано обґрунтованого розрахунку суми позову.
Також до касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", у якій скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.01.2005 р. в частині скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2004 р. щодо стягнення збитків від інфляції та трьох процентів річних.
Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про те, що зобов'язання за розподільчим балансом не є грошовим, у зв'язку з чим, в порушення вимог ст. 214 ЦК УРСР ( 1540-06 ), визнав заявлені вимоги в частині стягнення збитків від інфляції та трьох процентів річних необґрунтованими.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційні скарги такими, що підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції відповідно під час розгляду справи та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку встановлено наступне.
Наказом Міністерства енергетики України від 05.08.99 р. N 236 "Про створення Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" з метою впорядкування управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів акціонерних товариств, вирішено на базі майна відокремленого підрозділу енергопостачальної компанії "Дніпрообленерго" - Криворізької теплоцентралі створити Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль". При цьому п. 4 наказу визначено, що ДП "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в частині прав та зобов'язань щодо майна, переданого згідно з актом приймання-передачі.
Як з'ясовано судами, сторонами у справі - ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" та ДП "Криворізька теплоцентраль" складено розподільчий баланс, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складала 129561411,66 грн. До подання позовної заяви, заборгованість зменшена до 72103194,08 грн.
Враховуючи непогашення зазначеної заборгованості відповідачем, суди визнали заявлені позовні вимоги обґрунтованими, вказуючи на те, що вищевказаний наказ та розподільчий баланс є підставою для виникнення у відповідача зобов'язань щодо сплати коштів перед ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго".
Однак з такими висновками судів погодитись не можна.
Так, за змістом положень п.п. 5, 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" ( z0396-99 ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87 ( z0391-99 ), баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал; метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.
Отже, сам баланс не є підставою для виникнення певних зобов'язань, а є лише інформативним зведеним документом, що може відображати фінансовий стан підприємства.
Вищевказана норма матеріального права, що визначає зміст балансу, судами до уваги не взята, у зв'язку з чим суди дійшли помилкового висновку щодо виникнення зобов'язань з факту складення розподільчого балансу.
Таким чином, для встановлення наявності заборгованості відповідача перед позивачем суду необхідно було дослідити первинні документи, що є підставою для виникнення відповідних зобов'язань.
Слід зазначити, що, фактично, внаслідок прийняття наказу Міністерства енергетики України від 05.08.99, відбулась реорганізація ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" шляхом виділення.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) (чинному на момент прийняття наказу та створення відповідача), господарське товариство є одним із видів підприємств, правила реорганізації яких визначаються нормами зазначеного Закону, про що вказано у преамбулі.
Так, в силу п. 6 ст. 34 вказаного Закону ( 887-12 ) при виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства.
Отже, розподільчий баланс у даному випадку визначає розподіл між підприємствами (реорганізованих та створених у зв'язку з виділенням) майнових прав і обов'язків, що вже існували. При цьому розподіл відбувається саме прав та обов'язків перед третіми особами реорганізованого підприємства.
Під час вирішення спору у даній справі та перегляді рішення суду в апеляційному порядку судами встановлено, що заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача, не є заборгованістю ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", яка відповідно до п. 6 ст. 34 Закону ( 887-12 ) підлягає розподілу, а є результатом внутрішньогосподарських відносин між позивачем та його структурним підрозділом - Криворізькою теплоцентраллю.
Структурний підрозділ не має статусу юридичної особи і не може від власного імені набувати прав та обов'язків, нести відповідальність. Структурний підрозділ в особі його керівника, здійснюючи господарську діяльність, діє від імені юридичної особи, отже, набуває прав і обов'язків для неї.
Наказ Міністерства енергетики України від 05.08.99 N 236 є підставою для виникнення обов'язків щодо складення розподільчого балансу, а не виникнення майнових прав і обов'язків, що розподіляються відповідно до такого розподільчого балансу.
Таким чином, судом першої інстанції не досліджено питання наявності підстав виникнення зобов'язання, невиконання якого є предметом спору у даній справі, а також строку і умов його виконання.
Неповне дослідження обставин справи, що є необхідним для правильного вирішення спору, є порушенням вимог ст.ст. 47, 38 ГПК України ( 1798-12 ).
Порушення норм процесуального права, які не усунуті апеляційною інстанцією, призвели до неповного з'ясування обставин справи, в зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судами дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений відповідаючий чинним нормам матеріального права висновок щодо прав і обов'язків сторін.
Враховуючи наведене, прийняті судові рішення підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:
Касаційні скарги Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" та Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2004 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.01.2005 р. у справі N 10/303(12/228) скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.