ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.03.2005 Справа N 37/246
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 05.05.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Черкащенка М.М. - головуючого, Рибака В.В., Плюшко І.А., за участю представників сторін: від позивача - Багрій В.І. (дов. N Ю-9 від 28.01.2005 р.); від відповідача - Невструєв Л.Б. (дов. N 281 від 11.03.2005 р.); розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2004 р. у справі N 37/246 господарського суду м. Києва за позовом ВАТ "Завод Укркабель" до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва про стягнення 445183,36 грн., ВСТАНОВИВ:
ВАТ "Завод Укркабель" звернулось з позовом (з урахуванням уточнення позовних вимог) до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства (в подальшому - КП УЖГ) Шевченківського району м. Києва про стягнення з останнього 151396,9 грн. боргу (з урахуванням індексу інфляції) за поставлену теплову енергію в гарячій воді по договору N 1012 від 01.01.2003, 282478,32 грн. пені - за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та 11308,14 грн. річних.
Рішенням господарського суду м. Києва від 08.10.2004 у справі N 37/246 позов задоволено частково. З КП УЖГ Шевченківського району м. Києва на користь позивача стягнуто 151396,31 грн. основного боргу, з урахуванням індексу інфляції, 283478,32 грн. пені та 11308,4 грн. річних.
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2004 зазначене рішення місцевого господарського суду м. Києва залишено без зміни.
У поданій касаційній скарзі КП УЖГ Шевченківського району м. Києва просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду у даній справі, прийняти рішення, яким відмовити позивачу в позові повністю з підстав, що викладені в касаційній скарзі.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Матеріалами справи підтверджується наступне.
01.01.2003 між КП УЖГ Шевченківського району м. Києва та ВАТ "Завод "Укркабель" було укладено договір N 1012 про постачання теплової енергії в гарячій воді.
На час укладення договору порядок надання послуг з водопостачання та водовідведення визначався Правилами надання населенню послуг з водопостачання, теплопостачання та водовідведення, затв. постановою КМ України від 30.12.97 N 1497 ( 1497-97-п ).
Відповідно до п.п. 8, 27 Правил ( 1497-97-п ) надання послуг споживачеві проводиться згідно з укладеним договором.
Зазначений договір пролонгований сторонами на 2004 р., відповідно з п. 10.4 договору.
В зв'язку з цим та у відповідності з п. 9 Прикінцевих та перехідних положень на цей договір поширюється дія ЦК України ( 435-15 ).
Відповідно зі ст. 204 ЦК України ( 435-15 ) правочин (договір) є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначений правочин (договір) відповідає вимогам ст. 203 ЦК України.
Договір, розрахунки за яким є спірними, не змінений, не скасований в установленому порядку; був діючим у спірному періоді.
Відповідно зі змістом ст. 526 ЦК України ( 435-15 ), зобов'язання повинні виконуватись належним чином.
Саме з виконанням зобов'язань за цим договором, з боку відповідача, пов'язаний спір.
Верховний суд України в ч. 3 п. 1 постанови Пленуму від 29.12.76 р. N 11 ( v0011700-76 ) (з наступними змінами) "Про судове рішення" роз'яснив, що обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Проте місцевий та апеляційний суди не дотримались наведених роз'яснень та вимог відповідно до п. 3 ст. 84, п. 7 ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ).
Суди не вжили заходів для встановлення дійсних обставин у взаємовідносинах сторін, що унеможливлює здійснення юридичних висновків, які ґрунтувались би на матеріалах справи.
Так, в судових рішеннях не знайшла відображення та обставина, що спірний договір укладався з протоколом розбіжностей, який був погоджений сторонами. В зв'язку з цим, п. 3.2.2 ст. 3 договору був викладений в наступній редакції: "Споживач (тобто відповідач у справі) зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для сплати мешканцями будинків відпущеної енергопостачальною організацією теплової енергії. В разі виконання належним чином цього обов'язку Споживач не несе відповідальності за несплату мешканцями будинків відпущеної Енергопостачальною організацією теплової енергії (позивач у справі, а.с. 33).
Судом не були досліджені наявні матеріали справи, що підтверджують виконання відповідачем цього зобов'язання (а.с. 115-146).
Не були досліджені та оцінені судовими інстанціями і представлені відповідачем докази, щодо укладення ним договорів "Про реструктуризацію заборгованості за житловокомунальні послуги" з безпосередніми споживачами теплової енергії (мешканцями квартир а.с. 149-195).
Зазначені договори укладались відповідачем відповідно з вимогами Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" ( 554-15 ).
Не знайшло обгрунтування в судових рішеннях і стягнення основного боргу, пені та річних за період заборгованості, яка виникла після зміни власника котельні, від якої подавалась гаряча вода безпосереднім її споживачам.
Відповідно з договором купівлі-продажу від 17.03.2004 та угоди до цього договору від 16.06.2004 ВАТ "Завод Укркабель" продав належну йому котельню Приватному підприємству "Бонвояж".
Передача майна відбулась по акту від 17.06.2004 (а.с. 66-68).
Відповідно з п. 10.2 Договору N 1012 "Про постачання теплової енергії в гарячій воді" від 01.01.2003 цей договір втрачає чинність з переходом котельні у власність третьої особи (а.с. 7).
Не досліджений судовими інстанціями і зміст грошового зобов'язання відповідача перед позивачем, його зв'язок з оплатою населенням комунальних послуг.
Відповідно із Законом України "Про внесення зміни до ст. 214 ЦК Української РСР" ( 1136-14 ) його дія не поширюється на правовідносини, що виникають з прострочення виконання грошового зобов'язання, пов'язаного з оплатою населенням комунальних послуг.
Викладене свідчить про неповне з'ясування судовими інстанціями обставин справи, що є порушенням процесуального законодавства, зокрема, ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ); є правовою підставою для часткового задоволення касаційної скарги.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судом першої та апеляційної інстанцій, справа підлягає передачі на новий розгляд.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 18.10.2004 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2004 у справі N 37/246 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.