ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.02.2007 Справа N 15/202
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 26.04.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Кривди Д.С.
суддів: Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Трансфер"
на постанову від 03.10.06 Дніпропетровського апеляційного господарського суду
та на рішення від 13.07.06
у справі N 15/202
господарського суду Кіровоградської області
за позовом ТОВ "Трансфер"
до Головного управління житлово-комунального господарства міста Кіровоградської міської ради
про стягнення 55485 грн.
за участю представників сторін
від позивача: Резнік О.М. - директор
від відповідача: у засідання не прибули
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 13.07.06 господарського суду Кіровоградської області (суддя Хвилько Ю.І.), яке залишено без змін постановою від 03.10.06 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Неклеси М.П. - головуючого, Логвиненка А.О., Павловського П.П.) позов ТОВ "Трансфер" до Головного управління житлово-комунального господарства міста Кіровоградської міської ради про стягнення 55485 грн. задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 19025,64 грн. інфляційних витрат, 3634,4 грн. 3% річних, а також судові витрати. У стягненні неодержаного прибутку відмовлено.
Судові рішення мотивовані доведеністю позивачем заборгованості відповідача за виконані позивачем роботи відповідно до укладеного між сторонами договору підряду від 20.04.99, предметом якого є виконання робіт по капітальному ремонту житлового фонду, а також недоведення на підставі відповідних доказів збитків, що завдані позивачу внаслідок несплати виконаних робіт. Щодо стягнення річних і інфляційних втрат розрахунок здійснено з урахуванням строку позовної давності.
Ухвалою від 27.12.06 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування рішення і постанови та задоволення позову в повному обсязі.
Касатор посилається на доведеність неотриманих доходів в період існування заборгованості відповідача, яка становить подорожчання робіт у спірний період згідно з чинними Державними будівельними нормами.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарський суд Кіровоградської області у справі N 13/266 задовольнив у повному обсязі позов ТОВ "Трансфер" до Головного управління житлово-комунального господарства міста Кіровоградської міської ради про стягнення 50319 грн. заборгованості за виконані роботи по укладеному між сторонами договору від 20.04.2000, 744 грн. 3% річних, 21317 грн. збитків, завданих внаслідок передачі підрядних робіт іншому виконавцю, та судові витрати. Усього за вказаним рішенням з відповідача стягнуто 73222 грн. Це рішення набрало законної сили.
Звертаючись з позовом у даній справі у 2005 р., ТОВ "Трансфер" послалось на рішення господарського суду Кіровоградської області у справі N 13/266 від 01.12.02 та предметом позову визначило збитки з неотриманих прибутків внаслідок неотримання коштів за цим рішенням суду, а також річних та інфляційного відшкодування за період - 2,5 роки.
Відповідно до ст. 214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) та п. 2 ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Оскільки при новому розгляді справи відповідач не довів обставин, передбачених у главі 50 ЦК України ( 435-15 ) щодо припинення існуючих з позивачем зобов'язань, а на момент звернення з позовом у червні 2005 р. виконавче провадження по рішенню суду не було закінчено, грошове зобов'язання існувало, що стало підставою для продовження встановленої законом відповідальності за порушення зобов'язання в межах строку позовної давності.
Доводи касатора щодо стягнення збитків по угоді вже були предметом судового розгляду у справі N 13/266 і заявлені ним нові збитки не засновані на доказах, на які посилався позивач - відсутність грошових коштів для подальшої статутної діяльності, тому положення ст. 203 ЦК УРСР ( 1540-06 ) і 623 ЦК України ( 435-15 ) на вимоги позивача не поширюються за недоведеністю ним зазначених у позові обставин.
Зважаючи на викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2006 у справі N 15/202 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина А.Уліцький