ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2005 Справа N 30/185
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 12.05.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді М.В. Кузьменка, судді І.М. Васищака, судді В.М. Палій, розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2005 р. у справі N 30/185 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" до Державного підприємства "Енергоринок" про стягнення 3667536,13 грн. за участю представників сторін: від позивача: Пруднік С.І. (довіреність у справі), від відповідача - не з'явився, ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2005 р. (головуючий, суддя Брайко А.І., судді Бившева Л.І., Розваляєва Т.С.) відмовлено Державному підприємству "Енергоринок" у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.12.2004 р. у справі N 43/391 про призначення розгляду справи на 27.01.2005 р.; викликання для участі у засіданні представників сторін; зобов'язання сторін виконати вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 17.06.2004 р.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з огляду на приписи ст. 86 та ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) ухвали про призначення розгляду справи та вчинення в ній суддею дій по підготовці справи до розгляду оскарженню не підлягають.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати та направити апеляційну скаргу ДП "Енергоринок" на ухвалу господарського суду міста Києві від 28.12.2004 р. на розгляд до суду апеляційної інстанції.
У своїй касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції ст.ст. 55, 64, 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
За приписами ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) встановлені основні засади судочинства, до якого віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ), згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Отже, Господарський процесуальний кодекс України ( 1798-12 ) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Відповідно до ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (права та обов'язки сторін), сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим кодексом порядку.
В силу статті 106 ГПК України ( 1798-12 ) ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені у апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно зі ст. 86 ГПК України ( 1798-12 ) суддя, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оскаржувалася в апеляційному порядку ухвала господарського суду міста Києва від 28.12.2004 р. у справі N 30/185 про призначення розгляду справи на 27.01.2005 р.; викликання для участі у засіданні представників сторін; зобов'язання сторін виконати вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 17.06.2004 р. Ухвала суду першої інстанції винесена на підставі ст. 86 ГПК України ( 1798-12 ).
Оскільки права сторін на оскарження ухвали про призначення розгляду справи та вчинення в ній суддею дій по підготовці справи до розгляду (ст. 65 ГПК України) стаття 86 ГПК України ( 1798-12 ) не передбачає, то колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про відмову у прийнятті апеляційної скарги Державного підприємства "Енергоринок" на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.12.2004 р. у справі N 30/185, яка не підлягає оскарженню.
Ухвала Київського апеляційного господарського суду про відмову у прийнятті апеляційної скарги відповідача на ухвалу суду першої інстанції, яка не підлягала оскарженню, відповідає вимогам Конституції України ( 254к/96-ВР ) (ч. 2 ст. 6), де передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Керуючись статтями 106, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2005 р. у справі N 30/185 - без змін.