ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.05.2007 Справа N 38/169
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 21.06.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Стратієнко Л.В.
суддів: Грека Б.М., Козир Т.П.
з участю представників:
позивача: Шкира Н.В.
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Ексклюзів ГМБХ"
на рішення господарського суду м. Києва від 30 травня 2005 р.
та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31 січня 2007 р.
у справі N 38/169
за позовом закритого акціонерного товариства "Млибор"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Ексклюзів ГМБХ"
про стягнення 123 998,14 грн.
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2005 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 18.02.2004 р. N 45/02 у розмірі 293 650,97 грн., з яких 282 446 грн. - основний борг, 6 111,86 грн. - пеня, 4 074,46 грн. - інфляційні втрати, 1 018,65 грн. - 3% річних.
В подальшому у зв'язку з частковим погашенням заборгованості зменшив позовні вимоги та просив стягнути 110 000 грн. основного боргу, 8 905,03 грн. пені, 4 074,46 грн. інфляційних втрат та 1 018,65 грн. 3% річних (а.с.40, т.1).
Рішенням господарського суду м. Києва від 30.05.2005 р. (суддя Власов Ю.Л.), залишеним без мін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2007 р. (головуючий - Корсак В.А., судді - Коршун Н.М., Авдеєв П.В.), позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Торгово-промислова компанія "Ексклюзів ГМБХ" на користь ЗАТ "Млибор" основний борг у сумі 110 000 грн., пеню у сумі 8 905,03 грн., 3% річних в сумі 1 018,65 грн. та судові витрати.
В решті позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки від 18.02.2005 р. N 45/02, за умовами якого позивач зобов'язався продати відповідачу 543,2 т борошна вищого гатунку, а відповідач - прийняти та оплатити його по 1075 грн. за тону, а всього - 583 940 грн.
В силу ст. 712 ЦК України ( 435-15 ) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів і встановлено судом, позивач продав відповідачу і той отримав борошно загальною вартістю 571 040 грн., що підтверджується накладними NN 192, 194, 196, 214, 204 з підписами повноважної на підставі довіреності від 21.02.2005 р. N 526704 особи відповідача про отримання товару, квитанціями про приймання вантажу, залізничними накладними.
Відповідач в порушення умов договору розрахувався за отримане борошно несвоєчасно і не в повному обсязі, що підтверджується банківськими витягами.
На час постановлення рішення борг відповідача за поставлене борошно становив 110 000 грн., а тому суд обгрунтовано, відповідно до зазначених вище норм закону стягнув з відповідача на користь позивача вказану суму.
Згідно з ст. 611 ЦК України ( 435-15 ) у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до п. 8.2 договору N 45/02 від 18.02.2005 р. покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого в строк товару за кожний день прострочення, а тому також правильним є стягнення судом обрахованої відповідно до вказаної норми договору пені у розмірі 8 905,03 грн. та на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) 3% річних від простроченої суми у розмірі 1 018,65 грн.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують і підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Ексклюзів ГМБХ" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 30 травня 2005 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31 січня 2007 р. у справі за N 38/169 - без змін.
Головуючий Л.В.Стратієнко
Судді Б.М.Грек Т.П.Козир