ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.03.2005 Справа N 13/103
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 12.05.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: <...>, у відкритому судовому засіданні за участю представників ТОВ "Херсонський автоскладальний завод "Анто-Рус" - Капачинська В.В., Хоменко Я.А., Приватного підприємця Б.О.П. Куцак А.П., розглянув касаційну скаргу ТОВ "Херсонський автоскладальний завод "Анто-Рус" на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 28.10.2004 р. у справі N 13/103 господарського суду Херсонської області за позовом ТОВ "Херсонський автоскладальний завод "Анто-Рус" до Приватного підприємця Б.О.П. про стягнення.
Постанова приймається 03.03.2005 р. у зв'язку з тим, що 24.02.2005 р. у судовому засіданні оголошувалась перерва.
Рішенням господарського суду Херсонської області (суддя <...>) від 12.07.2004 р. в позові відмовлено.
Запорізький апеляційний господарський суд (судді <...>) переглянув вказане рішення і постановою від 28.10.2004 р. залишив його без змін.
ТОВ "Херсонський автоскладальний завод" прийняті у справі судові рішення вважає такими, що суперечать нормам матеріального та процесуального права, тому просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить згадане рішення залишити без змін, оскільки вважає їх обґрунтованими та законними.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України ВСТАНОВИВ:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонський автоскладальний завод" заявлено позов до приватного підприємця Б.О.П. про стягнення 78335,13 грн.
До прийняття рішення позивач збільшив свої вимоги і просив стягнути з відповідача 103528,13 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що він з відповідачем уклав договір підряду від 17.06.2003 р. N 6, згідно якого відповідач зобов'язаний був до 30.09.2003 р. виконати роботи з облаштування шатрової шиферної покрівлі ангара позивача, однак відповідач в зазначений строк умови договору не виконав, хоча позивач сплатив кошти відповідно до вимог договору.
За твердженням скаржника, внаслідок порушення відповідачем під час виконання робіт будівельно-технічних норм та настання 09.10.2003 р. несприятливих погодних умов частина покрівлі ангара зруйнувалась і в результаті падіння пошкодила кузови 19 автомобілів, що знаходились в ангарі.
Збитки від пошкодження автомобілів, за підрахунками позивача, складають 78335,13 грн.
Крім того, стверджує позивач, через те, що відповідач не усунув пошкодження покрівлі, частина матеріальних цінностей, що знаходились в ангарі, була пошкоджена, вартість пошкоджених матеріальних цінностей за підрахунками позивача складає 25193 грн.
Приймаючи рішення про відмову в позові, місцевий та апеляційний господарські суди послались на те, що між діями відповідача, завданими збитками і заподіяною шкодою відсутній причинний зв'язок.
Хоча в рішенні та постанові не зазначено, чому згадані суди дійшли такого висновку, але із їх змісту випливає, що до такого висновку суди дійшли у зв'язку з тим, що замовник не замовив відповідного кошторису.
Однак з таким висновком погодитись не можна, оскільки відповідач не довів, що позивач повинен був замовити кошторис.
Крім того, як місцевим, так і апеляційним господарськими судами встановлено, і цього факту не заперечує відповідач, що незважаючи на відсутність кошторису, відповідач на виконання умов договору, укладеного з позивачем, виконав певні роботи, і за твердженням позивача, саме неякісне виконання цих робіт призвело до відповідних наслідків.
Як вбачається з матеріалів справи, місцевий та апеляційний господарські суди не дослідили і не дали оцінку твердженням позивача, що відповідач виконав роботи з порушенням відповідних стандартів і що ці порушення призвели до відповідних наслідків.
Слід зазначити, що місцевий та апеляційний господарські суди не дослідили і не дали відповідної оцінки твердженням відповідача про те, що в даному випадку мали місце форс-мажорні обставини.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ст.ст. 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ТОВ "Херсонський автоскладальний завод" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Херсонської області від 12.07.2004 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 28.10.2004 р. у справі N 13/103 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області в іншому складі суду.