ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.2005 Справа N 9/37
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.06.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Михайлюка М.В., Невдашенко Л.П., Бенедисюка І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго"
на ухвалу від 28.02.2005 Київського апеляційного господарського суду
у справі N 9/37 господарського суду Чернігівської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів"
до Відкритого акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго"
про стягнення 58848 грн.
за участю представників сторін:
позивача не з'явились
відповідача не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 31.01.2005 р. у справі N 9/37 (суддя Івченко С.М.) на підставі ст.ст. 61, 64, 65 ГПК України ( 1798-12 ) порушено провадження у справі та призначено її до розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2005 р. (головуючий - Отрюх Б.В., судді Верховець А.А., Тищенко А.І.) відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на вказану ухвалу суду, оскільки Господарським процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) не передбачено можливість оскарження ухвали про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду, винесеної в порядку ст.ст. 61, 64, 65 ГПК України.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що винесена при неправильному застосуванні норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 31.01.2005 р., порушено провадження у справі та призначено її до розгляду. При винесенні вказаної ухвали суд керувався статтями 61, 64 та 65 ГПК України ( 1798-12 ).
Ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 12 Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ), згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ( 3018-14 ) ставиться у залежність від положень процесуального закону.
Тобто, Господарський процесуальний кодекс України ( 1798-12 ) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 106 ГПК України ( 1798-12 ) ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).
Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ), в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.
Приписами ст.ст. 61, 64 та 65 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) не передбачено можливості оскарження судової ухвали про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду.
Таким чином, висновок апеляційного суду про відмову відповідачу у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 31.01.2005 є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам процесуального закону.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що підстав для скасування ухвали Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2005 не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2005 р. у справі N 9/37 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.