Про стягнення коштів

Постанова від 2006-01-19 № 9/252 · Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2006 Справа N 9/252

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.03.2006 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії

головуючого - Остапенка М.І.

суддів: Борденюк Є.М., Харченка В.М.

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів"

на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 08.11.2005 року

у справі за позовом ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів"

до ТОВ ВП "Електротехніка"

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

У липні 2005 року, ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів" звернулось до суду з позовом про стягнення з ТОВ Виробниче підприємство "Електротехніка" 277 763,89 грн. заборгованості за поставлену продукцію відповідно до умов договору N 11/05 від 05.01.2005 року, 1 100,08 грн. відсотків та 40 149,80 пені за порушення договірних зобов'язань.

Заявою від 12.08.2005 року позивач уточнив свої позовні вимоги, і у зв'язку з завершенням розрахунків за поставлену продукцію, просив провадження у справі у частині стягнення суми боргу припинити за відсутності предмету спору та постановити рішення про стягнення з відповідача 1 076,16 грн. відсотків і 39 275,97 пені.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.09.2005 року, з внесеними до нього змінами постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 08.11.2005 року, позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 1076,02 грн. річних, 6 456,33 грн. пені та 2 958,68 грн. на відшкодування судових витрат.

У касаційній скарзі позивач посилається на неправомірність відмови у стягненні пені у зазначеному договором обсязі і просить судові рішення у цій частині скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що в порушення умов договору N 11/05 від 05.01.2005 року, відповідач розраховувався за поставлену продукцію несвоєчасно і не у повному обсязі, а тому суд першої інстанції та апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку щодо правомірності вимог позивача про стягнення з відповідача відсотків та пені, і обгрунтовано постановили рішення про стягнення на його користь 1 076,02 грн. відсотків та 6 456,33 грн. пені, що не перевищує законодавчо визначеного розміру.

Що ж до посилань позивача у касаційній скарзі на приписи ст. 551 ЦК України ( 435-15 ), ст. 231 ГК України ( 436-15 ) і своє право вимагати стягнення з відповідача пені у визначеному договором розмірі, то вони безпідставні, оскільки розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшено у договорі лише у разі відсутності обмежень щодо цього, а за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлено граничний розмір пені, яка відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" ( 543/96-ВР ) не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При таких обставинах, коли висновки суду ґрунтуються на правильному застосуванні норм права і доводами скарги не спростовуються, Вищий господарський суд України, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 08.11.2005 року - без змін.

Головуючий М.І.Остапенко

Судді Є.М.Борденюк В.М.Харченко