ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2004 Справа N 27/46
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 09.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Подоляк О.А.
суддів: Бур'янової С.С., Семчука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ЗАТ "Елітне насіння", м. Київ
на рішення від 15.10.2003 р. господарського суду м. Києва
та постанову від 08.12.2003 р. Київського апеляційного господарського суду у справі N 27/46
за позовом ТОВ "Віват"
до АТЗТ "Елітне насіння", м. Сквира; ЗАТ "Елітне насіння", м. Київ
про стягнення 253 396,96 грн.
за участю представників:
від позивача - Котищук В.Л., Петришина С.О.
від відповідача-2 - Камишов О.М.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 25.11.2002 р. (суддя Бачун О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2003 р. (судді: Острович С.Е., Сотніков С.В., Алданова С.О.), позовні вимоги задоволено: визнано Відповідача-2 комітентом за договором комісії від 26.01.1998 р. та стягнуто з нього на користь ТОВ "Віват" 253 396,96 грн. боргу.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2003 р. скасовано рішення господарського суду м. Києва від 25.11.2002 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2003 р., а справу передано на новий розгляд місцевому господарському суду з підстав того, що судами в порушення ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) не досліджені дійсні правовідносини сторін, а рішення та постанова прийняті за неповно з'ясованими обставинами, що мають значення для правильного вирішення спору.
В процесі нового розгляду справи в порядку ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) позивачем змінено предмет спору та заявлено вимогу про зобов'язання відповідача-2 в порядку ст. 469 ЦК УРСР ( 1540-06 ) повернути безпідставно отримане майно.
За наслідками нового розгляду справи, рішенням господарського суду м. Києва від 15.10.2003 р. (суддя Яковлева Г.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2003 р. (судді: Муравйов О.В., Нечитайло О.М., Вербицька О.В.), в частині вимог до відповідача-1 провадження у справі припинено у зв'язку із відсутністю предмету спору; позивачу відновлено строк для захисту порушеного права (ч. 2 ст. 80 ЦК УРСР ( 1540-06 ); позов задоволено: зобов'язано відповідача-2 негайно передати позивачу п'ять оприскувачів "Pilmet 2518".
Рішення та постанова мотивовані доведеністю і обґрунтованістю позовних вимог та безпідставністю заперечень відповідача.
Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач-2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм процесуального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача-2, який підтримав касаційну скаргу, пояснення представника позивача, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Матеріали справи свідчать про те, що суди в порядку ст.ст. 43, 101 ГПК України ( 1798-12 ) всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; належним чином проаналізували правовідносини сторін, виконавши вимоги ст. 111-12 ГПК України; встановили обставини безпідставного отримання відповідачем-2 п'яти оприскувачів "Pilmet 2518" та, як наслідок, виникнення у нього обов'язку повернути це майно позивачу (ст. 469 ЦК УРСР ( 1540-06 ); правильно припинили провадження по відношенню до відповідача-1 (ст. 80 ГПК України). Крім того, надавши належну юридичну оцінку матеріалам справи, суди дійшли обґрунтованих висновків про недоведеність відповідачем-2 обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень (ст. 33 ГПК України).
За таких обставин, керуючись законом (ст. 469 ЦК УРСР ( 1540-06 ), місцевий господарський суд мотивовано задовольнив обґрунтовану та доведену вимогу позивача, підставно відновивши строк для захисту порушеного права (ч. 2 ст. 80 ЦК УРСР), а апеляційний господарський суд, перевіривши рішення місцевого господарського суду в повному обсязі (ч. 2 ст. 99, ч. 2 ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ), дійшов вірного висновку про його законність.
Як наслідок, прийняті судами рішення та постанова відповідають положенням ст.ст. 84, 105 ГПК України ( 1798-12 ) та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. N 11 ( v0011700-76 ) "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ЗАТ "Елітне насіння", м. Київ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду м. Києва від 15.10.2003 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2003 р. у справі N 27/46 залишити без змін.