Враховуючи вищевикладене, твердження Товариства про те, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачена сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при поданні зустрічної позовної заяви спростовується ст. 57 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Згідно з ч.3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Встановлюючи правила представництва сторін і третіх осіб в господарському суді, ч.3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) передбачає, що представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації; довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Посилання Товариства на те, що довіреність б/н від 01.06.06 долучалась ним до касаційної скарги на постанову від 16.03.06 Вищого господарського суду України не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що первинна касаційна скарга Товариства на постанову від 16.03.06 Вищого господарського суду України датується 03.04.06, а отже до неї фактично не могло бути додано довіреність від 01.06.06. У касаційній скарзі Товариства від 03.04.06 робиться посилання на право представлення Шкребець Є.Ф. інтересів Товариства згідно довіреності б/н від 18.06.03.
Ухвалою від 27.04.06 Верховного Суду України в порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 16.03.06 Товариству було відмовлено.
Також, матеріали справи свідчать, що в подальшому Товариством було повторно подано касаційну скаргу б/н від 27.07.06 на постанову від 16.03.06 ( v_183600-06 ) Вищого господарського суду України, яка, з урахуванням тієї обставини, що Вищою судовою інстанцією вже винесено судове рішення щодо аналогічної касаційної скарги, листом від 03.08.06 за N 03-7/99 була скерована до Верховного Суду України без матеріалів справи.
Таким чином, до матеріалів справи касаційна скарга Товариства б/н від 27.07.06 та додатки до неї не залучались.
За змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) сторони, зокрема, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги та знімати копії. Вказана стаття встановлює, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
З правового аналізу матеріалів справи вбачається, що Товариство клопотань щодо ознайомлення з матеріалами справи не заявляло, а отже не вчинило дій щодо з'ясування факту наявності в матеріалах справи довіреності б/н від 01.06.06 на право представлення Шкребець Є.Ф. інтересів Товариства.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що у разі сумніву щодо підтвердження повноважень представника юридичної особи, суд має витребовувати від сторони відповідний документ, як це передбачено ч.3 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Ухвалою від 01.02.07 Вищого господарського суду України Товариство було зобов'язано надати суду документи на підтвердження обставин, викладених у касаційній скарзі.
Відповідно до статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), яка визначає порядок розгляду касаційної скарги у касаційній інстанції, скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, а отже суд касаційної інстанції має право вчиняти дії по підготовці справи до розгляду, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи, в тому числі витребовувати від сторін додаткові документи, уточнення по справі.
При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України наголошує, що відповідно до ч.1 ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Вимоги ухвали від 01.02.07 Вищого господарського суду України Товариством не виконано, оригіналу зустрічної позовної заяви та документів на підтвердження обставин, викладених у касаційній скарзі, в тому числі довіреності б/н від 01.06.06 на право представлення Шкребець Є.Ф. інтересів Товариства, до суду не надано.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що аналіз словосполучення, зазначеного у зустрічній позовній заяві "довіреність Товариства б/н від 01.06.06 на право підписання позовної заяви" не дозволяє зробити висновок на чиє ім'я така довіреність була підписана, з урахуванням того, що Шкребець Є.Ф., підписуючи зустрічну позовну заяву послався на довіреність б/н від 18.06.03, а матеріали справи в цілому містять лише одну довіреність б/н від 01.06.06, яка свідчить про уповноваження представлення інтересів Товариства Сивак А.Ю.
У відповідності до п.п.1, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, зокрема, у разі, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; до позовної заяви не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи Товариства, викладені в касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.
З врахуванням того, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі в силу ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржені ухвала місцевого суду та постанова апеляційного суду винесені за умови правильного застосування норм процесуального права, відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" від 28.11.06 залишити без задоволення.
Постанову від 15.11.06 Харківського апеляційного господарського суду у справі N 37/183-05 господарського суду Харківської області залишити без змін.
Головуючий Є.Першиков
Судді Т.Данилова І.Ходаківська