ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.07.2004 Справа N 6/622
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого - Перепічая В.С.
суддів: Невдашенко Л.П., Вовка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", м. Київ
на постанову від 16.02.2004 Київського апеляційного господарського суду
у справі N 6/622 господарського суду м. Києва
за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", м. Київ
про стягнення 8 827 288,29 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Пастуховська Н.В.
від відповідача -
ВСТАНОВИВ:
Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" заявлено позов до відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення боргу за користування електроенергією в сумі 8 827 288,29 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 25.12.03, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.04, позовні вимоги задоволено.
Задовольняючи позов, місцевий та апеляційний суди виходили з того, що між сторонами укладено договір на постачання електроенергії, строк розрахунків за яким не встановлено, у зв'язку з чим застосовуються положення ст. 165 ЦК України ( 1540-06 ). Посилання відповідача на те, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації за N 1841 ( ra1841017-99 ) від 19.11.99 "Про поліпшення стану розрахунків ДКО "Київводоканал" за електроенергію" встановлено порядок розрахунків, суд до уваги не прийняв, зазначивши, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору і не залежать від підстав, що виникають з адміністративних актів.
У касаційній скарзі акціонерна компанія "Київводоканал" просить скасувати ухвалені у справі рішення, винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що порядок розрахунків за електроенергію, що споживається акціонерною компанією "Київводоканал", визначено адміністративним актом - розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19.11.99 N 1841 ( ra1841017-99 ) "Про поліпшення стану розрахунків ДКО "Київводоканал" за електроенергію".
Зазначеними розпорядженнями встановлено два різних шляхи розрахунків за спожиту електроенергію в залежності від суб'єктів споживання, зокрема, кошти за електроенергію, використану для виготовлення холодної питної води, спожитої населенням, спрямовуються позивачу Головним інформаційно-обчислювальним центром безпосередньо після їх сплати населенням, без перерахуванням їх Київводоканалу.
Кошти Головним інформаційно-обчислювальним центром перераховуються позивачу безпосередньо в процесі розщепленням сплачених населенням коштів по мірі їх сплати. Скаржник стверджує, що позивач має право вимагати від нього сплати вартості лише тієї електроенергії, спожитої тими споживачами, які здійснюють розрахунки Київводоканалу, а не через Головний інформаційно-обчислювальний центр.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Місцевим та апеляційними судами встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини з постачання та споживання електроенергії. Встановивши наявність боргу, суд застосував положення ст. 165 ЦК України ( 1540-06 ), оскільки строки здійснення розрахунків договором не встановлено. Відповідач не заперечує факту наявності боргу, однак не погоджується з його розміром, посилаючись на те, що розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації N 1841 ( ra1841017-99 ) від 19.11.99 "Про поліпшення стану розрахунків ДКО "Київводоканал" за електроенергію".
Твердження позивача про те, що позивач отримує кошти за електроенергію, використану для виготовлення питної води для споживання населенням безпосередньо з Головного інформаційно-обчислювального центру після сплати коштів населенням, судом не перевірені, а тому сума боргу, яку вимагає стягнути позивач, викликає сумнів.
Колегія суддів вважає, що судові рішення ухвалені з порушенням вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) щодо повного, об'єктивного і всебічного з'ясування всіх обставин справи, а тому ці рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно з'ясувати всі обставини справи, з врахуванням як доводів позивача, так і заперечень відповідача і в залежності від встановленого прийняти основане на законі рішення.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.04 рішення господарського суду м. Києва від 25.12.03 скасувати, справу N 6/622 передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.