ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.03.2007 Справа N 22/454-06
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 10.05.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ходаківська І.П.
судді: Данилова Т.Б., Савенко Г.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"
у справі господарського суду Дніпропетровської області
на рішення господарського суду Дніпропетровської від 14.12.2006 року
за позовом відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"
до
1) державного підприємства "Придніпровська залізниця"
2) товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдінг систем"
3) відкритого акціонерного товариства "Алчевськкокс"
про стягнення коштів
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2006 року, відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулось до суду з позовом про стягнення з належного відповідача вартість майнової шкоди у розмірі 6385,38 грн., яку йому було завдано у результаті неналежного виконання договору постачання N 31-05/05-01/1998 від 21.06.2005 року, а саме недостачі поставленого йому за вказаним договором майна (коксовий горішок).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської від 14.12.2006 року (суддя Пуппо Л.Д.) у задоволенні позовних вимог відмовлено з посиланням на пропуск скороченого 6-місячного строку позовної давності до перевізника державного підприємства "Придніпровська залізниця" та відсутності підстав для стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдінг систем" та з відкритого акціонерного товариства "Алчевськкокс" суми позову.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції не переглядалося.
У касаційній скарзі позивач посилається на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неправильну правову оцінку обрахування строку позовної давності до перевізника і просить рішення суду скасувати, постановивши нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представник _________, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
Як встановлено судом попередньої інстанції, а це підтверджується наявними у справі матеріалами, на виконання умов договору поставки N 31-05/05-01/1998, укладеного 21 червня 2005 року між відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдінг систем", останнім на адресу позивача по залізничній накладній N 52896358 було відвантажено коксовий горішок.
Видача вантажу вантажоодержувачу здійснювалась залізницею відповідно до статті 52 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) з перевіркою ваги вантажу, при цьому виявлена недостача, що підтверджується комерційним актом БН 743565/294 від 04.12.2005 року.
Відповідно до комерційного акту вантаж прибув у справному вагоні, на поверхні вантажу мають місце заглиблення над люками вагонів, що свідчить про незбереження вантажу під час перевезення, за що відповідальність повинна нести залізниця.
Частиною 2 статті 9 ЦК України ( 435-15 ) встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Відмовляючи у задоволенні позову до державного підприємства "Придніпровська залізниця", суд послався на статтю 136 Статуту залізниць України ( 457-98-п ), відповідно до якої позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог ст. 134 цього Статуту, зокрема, з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення позову, а саме - дати складання комерційних актів.
Звертаючись до суду з даним позовом, відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" цей строк пропустило.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За таких обставин, господарський суд Дніпропетровської області правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог до державного підприємства "Придніпровська залізниця", і підстав для скасування судового рішення у цій частині судова колегія не вбачає.
Є також правильними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції, щодо відмови у задоволенні позову до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдінг систем" та відкритого акціонерного товариства "Алчевськкокс", оскільки відповідно до пункту 111 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. Відповідно до матеріалів справи недостача продукції документально підтверджена комерційним актом БН 743565/294 від 04.12.2005 року, згідно якого зафіксовані ознаки незбережного перевезення у виді заглиблень на поверхні вантажу. Дані факти свідчать про очевидні ознаки порушення поверхні вантажу є наслідком втрати вантажу на шляху слідування, а тому відповідальність за недостачу вантажу несе державне підприємство "Придніпровська залізниця".
За таких обставин та враховуючи, що господарським судом досліджені всі наявні у справі матеріали, їм дана належна правова оцінка, судова колегія не вбачає підстав для скасування постановленого судом рішення з наведених у касаційній скарзі мотивів.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, - ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської від 14.12.2006 року залишити без змін.
Головуючий І.Ходаківська
Судді Т.Данилова Г.Савенко