ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.03.2005 Справа N 4/4517-15/459
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 14.04.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів: Стратієнко Л.В. Чабана В.В.
з участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: Куфлик А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Леда-Фарм"
на рішення господарського суду Львівської області від 26 жовтня 2004 р.
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2004 р.
у справі N 4/4517-15/459
за позовом приватного підприємця Б.Ю.М.
до товариства з обмеженою відповідальністю "Леда-Фарм"
про стягнення 7 174,97 грн.
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2003 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу від 11.09.2001 р. N 1 у сумі 7174,97 грн., з яких 3 888,48 грн. - сума основного боргу, 2775 грн. - штраф, 268,46 грн. - пеня, 243,03 грн. - 3% річних.
Рішенням господарського суду Львівської області від 26.10. 2004 р. (суддя Костів Т.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2004 р. (головуючий - Давид Л.Л., судді - Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Леда-Фарм" на користь суб'єкта підприємницької діяльності Б.Ю.М. 3588,92 грн. боргу та судові витрати. В частині стягнення 3 586,05 грн. заборгованості відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦК УРСР ( 1540-06 ) цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.
Згідно із ст. 161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акта планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Задовольняючи позов частково та стягуючи з відповідача лише основний борг в сумі 3588,92 грн., суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що договір купівлі - продажу N 1 від 11.09.2001 р., виходячи з умов якого позивач просив стягнути штраф, пеню та 3% річних з простроченої суми, згідно висновку судової почеркознавчої експертизи N 988 від 14.04.2004 р. підписаний не директором ТОВ "Леда-Фарм" А.І. Куфликом, а іншою особою, повноваження якої на його підписання не встановлені, а тому виходячи з вимог ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ), на підставі ч. 2 ст. 44 та ч.1 ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) суд визнав вказаний договір недійсним та відмовив у стягненні зазначених сум.
Разом з тим, суд прийшов до висновку про те, що дії сторін свідчать про наявність між ними правовідносин з купівлі-продажу медикаментів.
При цьому суд відповідно до ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) дав належну оцінку всім зібраним у справі доказам та зазначив, що хоча згідно висновку вказаної судової почеркознавчої експертизи підпис на накладних N 1/02 від 11.09.2001 р. та N 2/02 від 17.09.2001 р., згідно яких відповідач отримав від позивача медикаменти на суму 17 178,92 грн., також підписані не директором ТОВ "Леда-Фарм" А.І. Куфликом, а іншою особою, проте її дії в подальшому відповідно до ч. 2 ст. 63 ЦК УРСР ( 1540-06 ) були схвалені відповідачем, що підтверджується копіями платіжних доручень на оплату медикаментів, відповіддю на претензію N 233 від 05.08.2003 р. та відзивом відповідача у справі за N 323 від 02.02.2004 р.
Також суд обгрунтовано не взяв до уваги доводи відповідача про відсутність у нього заборгованості перед відповідачем за одержані медикаменти, оскільки в порушення вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України ( 1798-12 ) вони не були підтверджені належними доказами.
Згідно платіжних доручень (а.с.42-45) відповідач перерахував позивачу 12000 грн. та за накладною N 83 від 18.10.2001 р. (а.с.41) повернув позивачу товари на суму 1590 грн.
При цьому суд правильно не застосував до суми, вказаної у накладній знижку 18,84% у зв'язку з відсутністю підстав для її застосування та визначив суму боргу у розмірі 3 588,92 грн.
Судові витрати стягнуті з відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ).
З висновками місцевого господарського суду обгрунтовано погодився і суд апеляційної інстанції.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Судові рішення постановлені у відповідності з нормами матеріального і процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Леда-Фарм" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 26 жовтня 2004 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2004 р. у справі за N 4/4517-15/459 - без змін.