Ст. 5. Статуту ( 457-98-п ) встановлює, що на підставі цього Статуту Міністерство транспорту України затверджує Правила перевезення вантажів та інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають, зокрема, порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України

Чинна редакція, діє з 2008-07-10

Згідно ч. 4 ст. 106 Статуту ( 457-98-п ) за невиконання плану перевезень по залізницях призначення вантажовідправник сплачує штраф за вагон (контейнер) у розмірі однієї добової ставки за користування вагоном (контейнером). При цьому Статут визначає, що Правила - це нормативний акт, що конкретизує передбачені цим Статутом положення, які регламентують участь та обов'язки сторін у процесі перевезення вантажів, а не доповнює чи уточнює їх.

Статтею 107 Статуту ( 457-98-п ) передбачено вичерпний перелік підстав за яких вантажовідправник звільняється від сплати штрафу за невиконання плану перевезень, до яких така підстава, як перевезення вантажу закордон відсутня.

Наказом Міністерства транспорту України від 09.12.02 N 873 ( z1030-02 ), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.02 за N 1030/7318, затверджені Правила планування перевезень вантажів (далі Правила), які визначили порядок планування перевезень вантажів залізницями у всіх видах сполучень, а також обліку виконання планів.

Так, Правилами ( z1030-02 ) встановлено, що перевезення вантажів залізницями здійснюється на підставі договорів про організацію перевезень за місячними планами за пред'явленням та за окремими замовленнями відправників (вантажовласників або за їх дорученням - експедиторських організацій).

Пунктом 2.1 вказаних Правил ( z1030-02 ) визначено, що місячне планування перевезень вантажів у межах України, на експорт у треті країни та країни СНД, у Латвійську Республіку, Литовську Республіку та Естонську Республіку здійснюється на підставі замовлень відправників у порядку, встановленому цими Правилами.

Тимчасове положення про місячне планування та організацію перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів залізничним, морським та річковим транспортом, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.93 N 357 ( 357-93-п ), у п. 1 встановлено, що для перевезення експортних вантажів залізничними або залізнично-водними шляхами сполучення вантажовласники до початку планового місяця подають залізницям відправлення розгорнуті заявки на перевезення експортних вантажів, у яких зазначаються вид та кількість вантажу в тоннах і вагонах, прикордонні залізничні станції, морські та річкові порти, через які прямуватимуть ці вантажі, країна призначення та вантажоодержувач.

Таким чином, планування перевезень вантажів по залізницях і станціях призначення є необхідною складовою планування перевезення вантажів.

Пункт 28 цього Тимчасового положення ( 357-93-п ) зазначає, що виконання обсягу перевезень враховується в обліковій картці, яка підписується керівництвом залізничної станції і вантажовласником, при цьому ведення окремо облікової картки на виконання плану перевезень на експорт від загального обліку виконання плану перевезень вантажів Тимчасове положення не передбачає.

Згідно п. 6.1 Правил ( z1030-02 ) облік виконання плану перевезень вантажів здійснюється в обліковій картці за кожним планом, а також за пред'явленням, та за замовленням про надолуження недовантаження за попередній місяць. На підставі цього обліку визначаються розміри матеріальної відповідальності сторін за невиконання плану.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що п. 6.7 Правил ( z1030-02 ) встановлює облік виконання плану перевезення вантажів в обліковій картці та передбачає, що дані про навантаження на залізниці призначення вказуються для всіх вантажів тільки у вагонах (контейнерах) і тільки для залізниць України у графах 10-15 облікової картки. Для експортних вантажів вказуються залізниці, які передають вантаж за кордон. Недовантаження на залізниці призначення за декаду визначається як сума недовантажень на окремі залізниці за вилученням загального недовантаження за декаду.

З урахуванням наведених правових положень колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені Товариством в касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факт порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, здійснюється за внутрішнім переконанням суду і їх перевірка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи вимоги ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), відзначає, що перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряється застосуванням попередніми інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З врахуванням того, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі в силу ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм відповідну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм чинного законодавства, що дає підстави для залишення її без змін.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" N 09-10/68 від 07.05.08 залишити без задоволення.

Постанову від 08.04.08 Донецького апеляційного господарського суду у справі N 45/87 господарського суду Донецької області залишити без змін.

Головуючий Є.Першиков

судді: Т.Данилова І.Ходаківська