ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.03.2007 Справа N 43/58-06
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 17.05.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Остапенка М.І.
суддів: Борденюк Є.М., Харченка В.М.
розглянувши касаційну скаргу НТУ "Харківський політехнічний інститут"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2006 року
у справі за позовом АК "Харківобленерго"
до НТУ "Харківський політехнічний інститут"
про стягнення коштів
ВСТАНОВИВ:
у квітні 2006 року, АК "Харківобленерго" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з НТУ "Харківський політехнічний інститут" 1 670,56 грн. пені, 646,65 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та 271,82 грн. річних, а всього - 2 589,03 грн., посилаючись на порушення відповідачем умов договору на користування електричною енергією N 401 від 01.04.2000 року, зокрема, в частині порушення строків розрахунку.
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.06.2006 року в задоволенні позову відмовлено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2006 року рішення господарського суду першої інстанції скасовано. Прийнято нове рішення про задоволення позову та стягнено з НТУ "Харківський політехнічний інститут" на користь АК "Харківобленерго"1 670,56 грн. пені, 646,65 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та 271,82 грн. річних.
Постанову апеляційного господарського оскаржено в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 27.02.2007 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального права і просить постанову скасувати, як незаконну, залишивши рішення господарського суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія вважає, постановлені у справі рішення господарського суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду не можуть залишатися без змін та підлягають скасуванню, з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд, виходячи з наступного.
Як зазначається у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) від 29.12.1976 року з наступними змінами, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Проте, постановлені у справі судові рішення не можна визнати такими, що відповідають зазначеним вище вимогам.
За умовами договору про користування електричною енергією N 401 від 01.04.2000 року, щодо розрахунків по якому і виник спір, відповідач зобов'язався на протязі розрахункового місяця сплатити авансом вартість заявленої до споживання електроенергії (п. 7.2.1 додатку), а остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період - здійснити шляхом акцептування платіжних вимог позивача до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (п. 7.2.2 додатку).
Нарахування пені передбачено у разі неоплати платіжних вимог позивача на протязі 5 днів (п. 7.2.3 договору).
Погоджуючись з доводами позивача та наведеними у позові розрахунками про місячну затримку розрахунків за спожиту електроенергію у період з травня по грудень 2005 року, січень 2006 року, суд першої інстанції та апеляційний господарський суд не встановили і, у прийнятих ними судових рішеннях не навели, обставин та часу, з якого відповідачем порушено грошове зобов'язання за кожен розрахунковий період, визнаючи доводи позивача такими, що підтверджуються матеріалами справи та постановляючи про задоволення позову у повному обсязі, апеляційний господарський суд навів дані про здійснені відповідачем розрахунки у цей період, які суперечать цьому і наявність прострочення платежів до 30 днів спростовують.
При такому положенні, коли обставини, що підлягали перевірці судом, у повному обсязі не з'ясовані, висновки господарського суду першої інстанції та апеляційного господарського суду щодо обсягів відповідальності відповідача не можна визнати такими, що відповідають дійсності, а постановлені у справі судові рішення - законними та обґрунтованими.
При новому розгляді справи суду необхідно повно та всебічно з'ясувати дійсні обставини справи, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, з врахуванням вини відповідача, постановити законне та обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, - ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2006 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2006 року скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.
Головуючий М.І.Остапенко
Судді Є.М.Борденюк В.М.Харченко