ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.04.2005 Справа N 43/391
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 12.05.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді М.В. Кузьменка, судді І.М. Васищака, судді В.М. Палій, розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2005 р. у справі N 43/391 за позовом Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" до Державного підприємства "Енергоринок" про стягнення 50338786,93 грн. за участю представників сторін: від позивача - не з'явився, від відповідача - не з'явився, ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2005 р. (головуючий - суддя Григорович О.М., судді Рябуха В.І., Гольцова Л.А.) відмовлено Державному підприємству "Енергоринок" у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 31.12.2004 р. у справі N 43/391 про призначення розгляду справи на 04.02.2005 р.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з огляду на приписи ст. 86 та ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) ухвали про призначення розгляду справи оскарженню не підлягають.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати, та направити апеляційну скаргу ДП "Енергоринок" на ухвалу господарського суду міста Києві від 31.12.2004 р. на розгляд до суду апеляційної інстанції.
У своїй касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції ст.ст. 55, 64, 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч. 2 ст. 111-13 ГПК України ( 1798-12 ), касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
За приписами ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) встановлені основні засади судочинства, до якого віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ), згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Отже, Господарський процесуальний кодекс України ( 1798-12 ) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Відповідно до ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (права та обов'язки сторін), сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим кодексом порядку.
В силу статті 106 ГПК України ( 1798-12 ) ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені у апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).
Згідно ст. 86 ГПК України ( 2343-12 ) суддя, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою господарського суду міста Києві від 23.07.2004 р. (а.с. 26) розгляд справи було відкладено у зв'язку з поданням відповідачем апеляційної скарги на ухвалу суду від 15.07.2004 р. про порушення провадження у даній справі.
Ухвалою від 31.12.2004 р. у справі N 43/391 господарський суд міста Києва призначив розгляд справи на 04.02.2005 р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оскаржувалася в апеляційному порядку ухвала господарського суду міста Києва від 31.12.2004 р. у справі N 43/391 про призначення розгляду справи, яка винесена на підставі ст. 86 ГПК України ( 1798-12 ).
Оскільки права сторін на оскарження ухвали про призначення розгляду справи стаття 86 ГПК України ( 1798-12 ) не передбачає, то колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про відмову у прийнятті апеляційної скарги Державного підприємства "Енергоринок" на ухвалу господарського суду міста Києва від 31.12.2004 р. у справі N 43/391 про призначення розгляду справи, яка не підлягає оскарженню.
Ухвала Київського апеляційного господарського суду про відмову у прийнятті апеляційної скарги відповідача на ухвалу суду першої інстанції, яка не підлягала оскарженню, відповідає вимогам Конституції України ( 254к/96-ВР ) (ч. 2 ст. 6), де передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Керуючись статтями 106, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2005 р. у справі N 43/391 - без змін.