Про стягнення коштів

Постанова від 2005-04-14 № 15/130-04-4031 · Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2005 Справа N 15/130-04-4031

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.06.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого, Стратієнко Л.В., Чабана В.В.

за участю повноважних представників:

позивача Бурлаки П.Г.,

відповідача Король О.І.,

розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу ВАТ лізингова компанія "Укртранслізинг"

на ухвалу від 14 вересня 2004 року господарського суду Одеської області

та постанову від 2 листопада 2004 року Одеського апеляційного господарського суду

у справі N 15/130-04-4031

за позовом ВАТ лізингова компанія "Укртранслізинг"

до ВАТ "Авіакомпанія "Одеські авіалінії"

про стягнення 2672879,25 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 29 липня 2004 року позов задоволений. З відповідача на користь позивача стягнено 605120,72 грн. заборгованості зі сплати лізингових платежів, судові витрати.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14 вересня 2004 року задоволено заяву ВАТ "Авіакомпанія "Одеські авіалінії" про відстрочку виконання рішення господарського суду до 1 січня 2005 року та його розстрочку до червня 2005 року.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 2 листопада 2004 року вказану ухвалу суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ВАТ лізингова компанія "Укртранслізинг" просить вказані ухвалу та постанову суду скасувати, як прийняті з порушенням норм процесуального права.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 121 ГПК України ( 1798-12 ), при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

До таких обставин відносяться матеріально-правові факти, зокрема фінансовий стан сторін, а також ступінь вини відповідача та інші обставини справи.

Виносячи ухвалу про надання відстрочки та розстрочки виконання рішення, місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, не врахував той факт, що нормами діючого законодавства не передбачена можливість надання відстрочки та розстрочки виконання рішення суду одночасно.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов не правильного висновку про можливість одночасно відстрочити та розстрочити виконання рішення суду, оскільки при наявності обставин суд може тільки розстрочити виконання рішення суду чи надати відстрочку виконання рішення на більш пізній строк.

Тому, суд вважає, що апеляційний господарський суд, не врахував наведене і необгрунтовано залишив без змін ухвалу суду першої інстанції про надання відстрочки та розстрочки виконання рішення місцевого суду у даній справі.

За таких обставин, суд вважає, що ухвала місцевого суду та постанова апеляційного господарського суду не відповідають обставинам справи і вимогам закону, тому їх необхідно скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 14 вересня 2004 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 2 листопада 2004 року скасувати, частково задовольнивши касаційну скаргу.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області в іншому складі суду.