Питання, пов'язані з нарахуванням процентів на суму бюджетної заборгованості, вона не регламентує, оскільки це питання висвітлено у п.п. 7.7.3 ст. 7 названого Закону ( 168/97-ВР ).
Згідно з ч. 4 ст. 13 Конституції України ( 254к/96-ВР ) держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Враховуючи наведене, слід зазначити, що господарюючий суб'єкт, діяльність якого пов'язана з вивезенням (пересиланням) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України, не може знаходитись у гіршому становищі, ніж господарюючий суб'єкт, що працює на внутрішньому ринку, щодо відшкодування податку на додану вартість, а також суми відсотків за несвоєчасне його відшкодування.
Вищенаведене не було взято до уваги судом першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору.
У зв'язку з викладеним прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) в судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного підприємця Воронової Світлани Анатоліївни задовольнити частково.
Постанову від 09.03.2004 р. Харківського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Полтавської області від 20.01.04 р. у справі N 3/401 скасувати.
Справу N 3/401 направити на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.