Про стягнення коштів

Постанова від 2007-01-17 № 2/14-06 · Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2007 Справа N 2/14-06

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 15.03.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого: Невдашенко Л.П.

суддів: Михайлюка М.В., Дунаєвської Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Талісман", м. Херсон

на постанову від 29.08.2006 Запорізького апеляційного господарського суду

у справі господарського суду N 2/14-06 Херсонської області

за позовом Житлово-експлуатаційної контори житлово-будівельних кооперативів міського житлового управління Суворовського району, м. Херсон

до

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Талісман", м. Херсон

про стягнення 3 000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явилися

від відповідача - Куліченко Т.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.05.2006 р., яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.08.2006 р. задоволено частково позов Житлово-експлуатаційної контори житлово-будівельних кооперативів міського житлового управління Суворовського району до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Талісман" про стягнення 3 000,00 грн. заборгованості. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 800,00 грн. заборгованості, 95,21 грн. витрат по сплаті державного мита, 110,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині позовних вимог щодо стягнення 199,81 грн. заборгованості, сплаченої відповідачем до звернення позивача з позовною заявою.

Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) та ст. 193 Господарського кодексу України ( 436-15 ) зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) передбачено, якщо термін виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Суд зазначає, що в акті N 5 прийому-передачі багатоквартирного житлового будинку ЖБК N 80, який підписаний керівником відповідача, останній у пункті 3 акту визнав заборгованість перед позивачем, зокрема у сумі 3 000,00 грн., проте оплату у визначений ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) термін не здійснив.

Між тим, мешканцями будинку сплачена сума 199,81 грн., тому господарський суд в цій частині відмовляє у задоволенні позову.

Оскаржуючи постанову апеляційного суду та рішення господарського суду скаржник просить їх скасувати і в задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що при винесенні судових рішень порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що акт N 5 від 16.12.2004 р. був підписаний скаржником вимушено, оскільки за його відсутності було неможливим створення об'єднання.

Крім того, вказана в п.3 акту заборгованість нарахована позивачем безпідставно через застосування ним нечинних тарифів та неправомірне включення суми 1 050 грн. за користування електроенергією.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між Житлово-експлуатаційною конторою житлово-будівельних кооперативів Суворовського району м. Херсона (далі - ЖЕК ЖБК) та Житлово-будівельним кооперативом N 80 (далі - ЖБК N 80) (правонаступник - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Талісман") 01.01.2004 р. укладено договір N 18 по обслуговуванню житлового будинку і прибудинкової території будинковолодіння ЖБК N 80 відповідно до умов якого ЖЕК ЖБК передав ЖБК N 80 зазначені в п.2 договору функції по обслуговуванню житлового будинку та прибудинкової території ЖБК за адресою: м. Херсон, вул. Покришева, 10.

Відповідно до умов договору ЖБК зобов'язався своєчасно до 10 числа наступного за звітним місяця, сплачувати послуги надані ЖЕК відповідно до розрахункової ставки за 1 кв. м. загальної площі за затвердженими тарифами.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до акту приймання-передачі N 5 від 16.12.2004 р., який підписаний керівником відповідача, ЖЕК передав з балансу на баланс усі активи та пасиви по ЖБК N 80 разом з усіма зобов'язаннями, а також документами по будинку ЖБК N 80. За актом ЖЕК ЖБК Суворовського району передав, а ЖБК N 80 прийняв житловий багатоквартирний будинок за адресою: м. Херсон, вул. Покришева, 10.

У пункті 3 вказаного акту відповідач прийняв на себе заборгованість перед позивачем, зокрема у сумі 3 000,00 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що підписавши акт від 16.12.2004 р. N 5 ЖБК N 80 визнав заборгованість у сумі 3 000,00 грн., але оплату не здійснив.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), позивач 04.03.2005 р. звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав сплатити суму боргу, але відповідач претензію не виконав та борг не сплатив.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України ( 435-15 ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Посилання скаржника на те, що акт N 5 від 16.12.2004 р. був підписаний скаржником вимушено, оскільки за його відсутності було неможливим створення об'єднання та на те, що вказана в п.3 акту заборгованість нарахована позивачем безпідставно через застосування ним нечинних тарифів та неправомірне включення суми 1 050 грн. за користування електроенергією перевірено судом апеляційної інстанції та відхилено, як необгрунтоване, а тому додаткова оцінка зазначених обставин не відноситься до юрисдикції касаційної інстанції.

Твердження скаржника про те, що заборгованість у суму 3 000,00 грн. нарахована позивачем безпідставно через застосування нечинних тарифів, оскільки рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 28.12.2004 р. визнано незаконним рішення Херсонської міської ради N 97 від 12.03.2004 р. "Про затвердження мінімального переліку та вартості послуг з утримання будинків та прибудинкових територій", яким було затверджено тариф в 0,3617 коп/1 кв. м, а не 0,22 коп. до уваги не приймається, позаяк на час підписання акта N 5 від 16.12.2004 р. рішення Херсонської міської ради N 97 від 12.03.2004 р. було чинним.

Суд першої та апеляційної інстанції, при винесенні оскаржуваного рішення повно і всебічно з'ясували фактичні обставини справи, дослідили та надали оцінку як доводам позивача так і запереченням відповідача.

В решті касаційна скарга стосується спростування обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, а також заперечень щодо оцінки судом наявних у справі доказів, тому судом касаційної інстанції до уваги не приймаються з огляду на вимоги ч.2 ст. 111-5 та ч.1,2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану Запорізьким апеляційним господарським судом обставинам справи такою, що грунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 29.08.2006 у справі N 2/14-06 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий, суддя Л.Невдашенко

Судді М.Михайлюк Н.Дунаєвська