Посилання скаржника на те, що він з квітня 2002 року не є власником спірної земельної ділянки колегією суддів не можуть бути взяти до уваги, оскільки відповідно до вимог ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відшкодування збитків, нанесених власнику спірної земельної ділянки. Рішення суду є обґрунтованим та прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТзОВ "БСП-сервіс" залишити без задоволення, рішення від 15.08.06 господарського суду Дніпропетровської області у справі N 39/192 - без змін.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов В.Цвігун