Виходячи з положень Збірнику тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України, затверджений Наказом Міністерства транспорту України від 31.10.95 р. N 392 ( z0476-95 ), згідно з яким льодовий збір віднесено до комплексу робіт (транспортно-експедиторських послуг), пов'язаних з обробленням зовнішньоторговельних (експортних, імпортних) і транзитних вантажів у морських портах (причалах), суд першої інстанції дійшов висновку, що такі послуги не можуть бути відокремлені від процесу транспортних перевезень транзитних вантажів, тобто вони повинні оподатковуватися за тими ж правилами, що і транспортні перевезення.
На таких підставах місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з підстав невідповідності нормам чинного законодавства.
Суд касаційної інстанції вважає, що рішення суду є помилковим та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Так, висновок про нарахування податку на додану вартість на льодовий збір, який стягується у зв'язку з транзитом вантажів, зроблений з посиланням на наступні документи: вантажні декларації від 07.02.06 р., транспортні накладні N 1-5 та доручення від 07.02.06 р., залізничні накладні (відправка Є512484/Є512485), дорожні відомості по рахунку N Т2/518Р від 14.03.06 р.; вантажні декларації від 26.01.06 р., транспортні накладні N 1-6 та доручення від 26.01.06 р., залізничні накладні, дорожні відомості по рахунку N Т2/371 від 27.01.06 р.
На ці ж документи посилається і відповідач у запереченнях проти позову.
Однак в порушення вимог ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) зазначені документи відповідачем до справи не додані. Суд в порушення вимог ст. 33, 36, 38, 43 ГПК України ці документи не витребував. Отже, висновок місцевого суду про здійснення транзиту вантажів не грунтується на доказах.
Крім того, на думку суду касаційної інстанції, місцевий суд припустився порушень матеріального права, не вірно застосувавши положення Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
Так, вірно зазначивши, що згідно з п. 5.15 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) в редакції, яка діяла на момент здійснення зазначених в позові операцій, звільняються від оподаткування операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України, місцевий суд не врахував, що такі послуги надавав відповідач.
З матеріалів справи не вбачається, що позивач в момент здійснення цих операцій мав інформацію щодо характеру вантажу. Висновок місцевого суду про обізнаність позивача, виходячи з умов договору чи іншої наданої відповідачем інформації, про транзитний характер вантажів місцевим судом не зроблений.
Оскільки позивач нараховує податок на додану вартість в момент здійснення господарської операції, як це випливає з п. 7.3 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), він повинен мати всю необхідну для нарахування податків інформацію.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач діяв на підставі договору, укладеного з відповідачем, який є резидентом України, місцем надання послуг є митна територія України.
Отже, підстав для ненарахування та несплати позивачем сум податку на додану вартість у позивача не було.
За таких обставин, згідно із ст. 193 ГК України ( 436-15 ) відповідач повинен оплатити надані позивачем рахунки в повному обсязі, а тому позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, рішення місцевого суду підлягає скасуванню на підставі ч. 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ), а касаційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" задовольнити.
Рішення Господарського суду Одеської області від 27.11.2006 року по справі N 1-4/152-06-3736 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" задовольнити.
Стягнути з Спільного підприємства "Віва Інтернешнл" на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" 4114 грн. заборгованості, 153 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Головуючий суддя О.В.Муравйов
Судді А.Г.Полянський Г.М.Фролова