ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2004 Справа N 03/3500
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 07.10.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Дерепи В.І.,
суддів Стратієнко Л.В., Чабана В.В.,
розглянувши у відкритому судовому касаційну скаргу сільськогосподарського приватного підприємства "Промінь"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2004 року
у справі N 03/3500
за позовом відкритого акціонерного товариства "Консервагроінвест"
до сільськогосподарського приватного підприємства "Промінь"
про стягнення 9189,56 грн.,
за участю представників:
від позивача Хандюк Т.О.
відповідача не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Черкаської області від 12 листопада 2003 року (суддя В.Єфименко) позов задоволено частково з присудженням до стягнення 6587,50 грн. з мотивів невиконання відповідачем зобов'язань по розрахунках за отримані товарно-матеріальні цінності згідно накладної від 08.09.2000 року N 015755, в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2004 року (судді А.Брайко, Л.Бившева, Т.Розваляєва) рішення у справі частково скасовано зі стягненням з відповідача 9189,56 грн. заборгованості.
В касаційній скарзі сільськогосподарське приватне підприємство "Промінь", не погоджуючись з прийнятим по справі судовим актом апеляційної інстанції, просить його скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування Київським апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, і з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.09.2000 року ТОВ "Промінь" отримало у ДВП "Консервагроінвест" на підставі товарно-транспортної накладної N 015755 та довіреності серія ЯВЧ N 403385 від 08.09.2000 року зелений горошок у кількості 8000 банок на суму 12650 грн.
Також місцевий господарський суд встановив, що 16.07.2003 року ВАТ "Консервагроінвест", як правонаступник ДВП "Консервагроінвест", направив ТОВ "Промінь" вимогу від 14.07.2003 року N 403 про перерахування 12650 грн. за поставлений зелений горошок.
За цих обставин, колегія суддів вважає, що відсутність договору між сторонами не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку сплати кошти за фактично наданий йому товар, оскільки в силу статті 4 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.
Крім того, за змістом частини другої статті 154 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) письмовий договір може бути укладений його учасниками як шляхом складання одного документа так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та ін., підписаними стороною, яка їх надсилає, в тому числі на підставі товарно-транспортної накладної.
В силу статті 165 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.
Вимогу ВАТ "Консервагроінвест" від 14.07.2003 року N 403 про перерахування 12650 грн. ТОВ "Промінь" не виконав і в семиденний строк, як того вимагає стаття 165 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ), за поставлений зелений горошок не розрахувався.
Згідно з статтею 161 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору.
Зобов'язання припиняється, як це передбачено, зокрема, статтею 216 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ), шляхом його виконання, проведеним належним чином, а в разі невиконання зобов'язання боржник на підставі статті 203 цього кодексу зобов'язаний відшкодувати завдані кредиторові збитки.
Таким чином, апеляційний господарський суд правомірно дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 6587,50 грн. за неналежне виконання зобов'язання по оплаті за зелений горошок.
Колегія суддів вважає також правомірним висновок апеляційної інстанції щодо необхідності стягнення з відповідача 2602,06 грн. у зв'язку з невиконанням зобов'язань по договору купівлі-продажу від 26.09.2001 року N 99, за яким останній на підставі товарно-транспортної накладної та довіреності ЯДЖ N 065793 від 27.09.2001 року отримав ящики у кількості 463 штук.
Отже посилання скаржника на невірне застосування Київським апеляційним господарським судом норм матеріального права при прийнятті судового акта є безпідставними.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2004 року у справі N 03/3500 залишити без змін, а касаційну скаргу сільськогосподарського приватного підприємства "Промінь" без задоволення.