ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2005 Справа N 14/223
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.08.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Стратієнко Л.В., Чабана В.В.,
за участю представників: позивача - Попова А.С.,
відповідача -
розглянувши касаційну скаргу ЗАТ "Прикарпаттянафтопродукт" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2005 року у справі за позовом ТзОВ ВКФ "Ленківчанка" до ЗАТ "Прикарпаттянафтопродукт" про стягнення 39 159 грн., ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2004 року в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2005 року рішення суду скасовано. Позов задоволений частково. Стягнуто з ЗАТ "Прикарпаттянафтопродукт" на користь ТзОВ ВКФ "Ленківчанка" 29467,51 грн.
Не погоджуючись з постановою суду, ЗАТ "Прикарпаттянафтопродукт" просить її скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як правильно встановлено судом, між сторонами у справі було досягнуто згоди про поставку позивачу будівельних матеріалів, листів азбестових хвилястих.
Згідно з виставленим рахунком N 05/04 від 02.02.2004 року, за умови оплати, відповідач зобов'язався поставити позивачеві товар в кількості 52 000 шт., загальною вартістю 602 646,16 грн.
На виконання зобов'язання, позивач перерахував кошти, що підтверджується платіжним дорученням N 00000І від 02.02.2004 року.
Відповідач свій обов'язок по поставці товару в обумовленій кількості не виконав та недопоставив товар на суму 29467,51 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 615 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання. Згідно ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівліпродажу.
Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, ТзОВ ВКФ "Ленківчанка" відмовилось від повного виконання зобов'язання, у зв'язку з тривалим простроченням виконання зі сторони відповідача, що має наслідком припинення зобов'язання між сторонами, відповідно до ст. 611 ЦК України ( 435-15 ).
У відповідності до ч. 1 ст. 1212 ЦК України ( 435-15 ) особа, яка набула майно (зокрема, грошові кошти) без достатньої правової підстави зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України безпідставно набуте майно повертається також і у випадках, коли має місце повернення виконаного однією зі сторін у зобов'язанні.
У зв'язку з недопоставкою товару на суму 29 467,51 грн., ТзОВ ВКФ "Ленківчанка" відмовилось від подальшого виконання зобов'язання, в наслідок чого кошти в сумі 29 467,51 грн. перебувають у ЗАТ "Прикарпаттянафтопродукт" безпідставно.
На підставі ч. 2 ст. 623 ЦК України ( 435-15 ) розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання доказується кредитором.
Суд вважає, що апеляційний господарський суд у постанові вірно застосував норми матеріального права і обгрунтовано визнав безпідставними доводи позивача щодо розміру понесених збитків та скасував рішення місцевого суду, частково задовольнивши позовні вимоги ТзОВ ВКФ "Ленківчанка".
За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для її зміни немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2005 року залишити без змін, а касаційну скаргу ЗАТ "Прикарпаттянафтопродукт" - без задоволення.