ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.03.2005 Справа N 4/2076-29/241
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19.05.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Щотки С.О.
суддів: Подоляк О.А., Семчука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ТОВ "Пергамент" та ТОВ "Перша Західно-Українська лізингова компанія"
на постанову від 13.01.2005 р. Львівського апеляційного господарського суду
у справі N 4/2076-29/241
за позовом ТОВ "Пергамент" (надалі - Товариство)
до ТОВ "Перша Західно-Українська лізингова компанія" (надалі - Компанія)
про стягнення 182 062,72 грн.
зустрічний позов про стягнення 301 867,04 грн.
за участю представників:
від позивача - Муха Р.М.
від відповідача - Лебедєв О.Ю.
ВСТАНОВИВ:
Товариством в господарському суді Львівської області заявлено вимоги про стягнення з Компанії 182 062,72 грн. на підставі ст. 469 ЦК УРСР ( 1540-06 ). В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на обставини виникнення у відповідача обов'язку повернути перераховані за договором оперативного лізингу (оренди) N 020523/ОЛ-00055 від 27.05.2002 р. лізингові платежі у зв'язку із прийняттям господарським судом м. Києва рішення від 25.12.2002 р. у справі N 36/657 про розірвання цього договору.
Відповідач проти заявленого позову заперечував посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Крім того, в порядку ст. 60 ГПК України ( 1798-12 ) Компанія заявила зустрічний позов про стягнення збитків в сумі 301 867,04 грн., які були завдані у зв'язку із неналежним виконанням Товариством договору оперативного лізингу (оренди) N 020523/ОЛ-00055 від 27.05.2002 р.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Львівської області від 11.10.2004 р. (суддя Синчук М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.01.2005 р. (судді: Кравчук Н.М., Давид Л.Л., Гнатюк Г.М.), в первісному та зустрічному позовах відмовлено з підстав неправомірності та необґрунтованості заявлених вимог.
Не погоджуючись з постановою, до Вищого господарського суду України звернулись ТОВ "Пергамент" та ТОВ "Перша Західно-Українська лізингова компанія" з касаційним скаргами, в яких просять скасувати рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду, мотивуючи скарги порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст.ст. 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували зобов'язальні відносини сторін, що в силу ст.ст. 4, 41, 151 ЦК України ( 1540-06 ) виникли та існували між сторонами на підставі договору оперативного лізингу (оренди) N 020523/ОЛ-00055 від 27.05.2002 р. (надалі - Договір); встановивши, дослідивши та надавши належну юридичну оцінку обставинам неналежного виконання Товариством зобов'язань по сплаті лізингових платежів, в порушення умов Договору та положень законодавства, що стало підставою для розірвання Договору рішенням господарського суду міста Києва від 25.12.2002 р. у справі N 36/657, яке набрало законну силу та не оскаржувалось сторонами, обґрунтовано прийнявши до уваги факти, встановлені цим рішенням в порядку ст. 35 ГПК України, мотивовано врахувавши обставини невизнання Договору у встановленому порядку недійсним та його чинність до моменту розірвання, дослідивши погоджені сторонами положення Договору (п. 18.8) про те, що у випадку його розірвання всі раніше сплачені лізингові платежі поверненню не підлягають, суди дійшли обґрунтованих висновків про безпідставність вимог Товариства за первісним позовом; також, встановивши недоведеність відповідачем обставин, які утворюють склад цивільного правопорушення, на які Компанія посилалась як на підставу своїх вимог за зустрічним позовом про стягнення збитків (ст. 33 ГПК України), суди правомірно відмовили в його задоволенні.
Крім того, апеляційний господарський суд, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ), повторно розглядаючи справу, з достатньою повнотою з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданих Товариством та Компанією апеляційних скарг. Висновки апеляційного суду, якими спростовано обставини на які посилались сторони в обґрунтування своїх вимог і заперечень, ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства.
На підставі встановлених фактичних обставин з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. N 11 ( v0011700-76 ) "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.
Посилання оскаржувачів на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувачів про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ТОВ "Пергамент" та ТОВ "Перша Західно-Українська лізингова компанія" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.01.2005 р. у справі N 4/2076-29/241 залишити без змін.