ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.02.2006 Справа N 20/20
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 13.04.2006 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Дерепи В.І.
суддів: Грека Б.М., Стратієнко Л.В.
з участю представників:
позивача: Забава С.В.
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 березня 2005 р.
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2005 р.
у справі N 20/20
за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до орендного державного підприємства "Дніпропетровський металомеханічний завод"
про стягнення 5 093,08 грн.
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2004 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 5 903,08 грн. заборгованості за договором про розрахунки за спожитий природний газ від 26.06.2001 р. N 06/01-92, з яких 3 408,33 грн. - сума основного боргу, 506,85 грн. - пеня, 238,85 грн. - штраф, 679,29 грн. - втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції, 260,03 грн. - 3% річних.
Посилався на те, що в порушення п. 7.3.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) в договорі визначена вартість поставленого відповідачу природного газу з урахуванням нульової ставки ПДВ, хоча згідно вказаної норми господарська операція, проведена сторонами за договором оподатковується ПДВ за ставкою 20%.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2005 р. (суддя Пархоменко Н.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2005 р. (головуючий - Кузнецова І., судді - Чимбар Л.О., Швець В.В.), в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 26.06.2001 р. між сторонами було укладено договір N 06/01-92 про розрахунки за спожитий газ, згідно умов якого позивач передав відповідачу спожитий у листопаді 1999 р. природний газ в обсязі 70,420 тис. куб. м на загальну суму 17 041,64 грн. з розрахунку вартості 1000 куб. м 242 грн. та нульової ставки податку на додану вартість.
30.09.2001 р. сторони підписали акт подачі-приймання природного газу.
Відповідач протягом липня-вересня 2001 р. сплатив позивачу обумовлену договором вартість спожитого природного газу.
Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди правильно виходили з того, що відповідно до вимог ст.ст. 161, 162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) відповідачем були виконані зобов'язання за договором у повному обсязі, оскільки договором не передбачена сплата ним 20 449,97 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3 408,33 грн., а тому вимоги про стягнення 3 408,33 грн. основного боргу, 506,85 грн. пені, 238,85 грн. штрафу, 679,29 грн. втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, 260,03 грн. 3% річних не грунтуються на вимогах закону.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що порушення порядку оподаткування проведеної на підставі укладеного між сторонами договору господарської операції не може тягнути односторонню зміну умов договору, а усувається в іншому позовному провадженні.
Доводи касаційної скарги висновків господарських судів не спростовують, судові рішення постановлені відповідно до вимог закону і підстав для їх скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 березня 2005 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2005 р. у справі за N 20/20 - без змін.
Головуючий В.І.Дерепа
Судді Б.М.Грек Л.В.Стратієнко