Як вбачається з матеріалів справи, постановою Відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міського управління юстиції від 5 березня 2004 року ЗАТ "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" було відмовлено в прийнятті до провадження наказу господарського суду Київської області від 5 березня 2001 року, виданого на виконання рішення господарського суду Київської області у даній справі, та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання цього наказу, в зв'язку з неподанням ЗАТ "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" до Білоцерківського міського відділу ДВС оригіналу наказу у справі N 37/2-01, а також у зв'язку з простроченням тримісячного строку пред'явлення наказу до виконання.
Як правильно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, строк для подачі наказу, який був пропущений позивачем, відновлений не був, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2002 року ухвала господарського суду Київської області від 12.04.2002 року, якою було поновлено строк дії зазначеного наказу, скасована та в задоволенні заяви ЗАТ "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" про відновлення строку дії цього наказу відмовлено.
Враховуючи наведене, суд вважає, що апеляційний господарський суд правильно прийшов до висновку, що посилання позивача на те, що виконавчі документи судових органів можуть бути пред'явленні до виконання протягом трьох років є безпідставними, оскільки ст.21 Закону України "Про виконавче провадження" ( 1095-15 ) в цій редакції є чинною з 10.07.2003 року. Оскільки закон зворотної сили не має, то норми, викладені в ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження", застосовуються до правовідносин, які виникли після набрання нею чинності. Наказ господарського суду Київської області був виданий 5 березня 2001 року, тобто до внесення змін у Закон України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) від 21.04.1999 року.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно з'ясували та перевірили всі обставини справи, дали належну правову оцінку всім доказам та прийняли законні і обгрунтовані судові рішення, які необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Київської області від 5 квітня 2004 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 травня 2004 року залишити без змін, а касаційну скаргу ЗАТ "Торгівельно-енергетична компанія "ІТЕРА Україна" - без задоволення.