ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.03.2007 Справа N 4/1858-11/251
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 10.05.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: В.Овечкін - головуючого, Є.Чернов, В.Цвігун
за участю представників:
- прокурора - Шумко Г.В. - прокурор відділу Генпрокуратури
- позивача - Хом'як О.Г. - (дор. N 86 від 12.03.2007)
- відповідача:
Хоменко О.І. - (дор. N 09/206 від 07.03.2007)
Мокрій Р.З. - (дор. N 09/211 від 09.03.2007)
розглянувши касаційне подання Першого заступника прокурора Львівської області
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2006 року
у справі N 4/1858-11/251 господарського суду Львівської області
за позовом ТОВ "Світлана"
до ДВАТ "Шахта "Надія"
про стягнення 550000 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області від 17.10.2006 (суддя: І.Сало) позовні вимоги про стягнення заборгованості, що становить ціну товару зменшену пропорційно якості товару, повернення зайво сплачених коштів внаслідок недопоставки товару, відшкодування моральної шкоди, завданої діловій репутації задоволено частково.
Рішення господарського суду мотивовано тими обставинами, що оскільки в процесі виконання договірних зобов'язань мав місце факт поставки товару неналежної якості тому вимога щодо пропорційного зменшення ціни товару та перерахунку його ціни обґрунтована; в частині вимог щодо стягнення вартості недопоставки та суми моральної шкоди відмовлено через недоведеність цих вимог у встановленому процесуальним законом порядку.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2006 (судді: О.Мирутенко, Г.Гнатюк, Н.Кравчук) рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін з аналогічних мотивів та підстав.
Прокурор звернувся до касаційної інстанції з поданням, в якому просить апеляційну постанову та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В обґрунтування доводів незаконності судових рішень прокурор посилається на незастосування господарськими судами щодо спірних правовідносин норм спеціального законодавства, яким є Господарський кодекс України ( 436-15 ), незастосування Інструкції П-7 ( va007400-66 ), не доведення встановлених обставин належними доказами, порушення норм щодо позовної давності.
ДВАТ "Шахта "Надія" касаційне подання прокурора підтримує, просить рішення та апеляційну постанову скасувати, в позові відмовити.
ТОВ "Світлана" у відзиві просить судові рішення у справі залишити без змін, а касаційне подання прокурора без задоволення.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційного подання та вважає, що подання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Господарськими судами встановлені наступні обставини.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору від 16.01.2004 N 16-01-04/1а відповідач зобов'язався поставити та передати у власність позивача товар, а останній зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах договору (п. 1.1 договору).
Сторонами обумовлено, що якість товару повинна відповідати встановленим вимогам та засвідчуватися відповідними сертифікатами або якісним посвідченням (п. 3.1 договору).
Суд дійшов висновку, що поставлений відповідачем товар не відповідає умовам договору за якістю, що засвідчено посвідченнями про якість ВАТ ЦЗФ "Калинінська" - кінцевого одержувача товару (а.с. 40-87 т.1).
Відповідно до частини першої ст. 679 ЦК України ( 435-15 ) продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Дійшовши висновків про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення ціни товару, зменшеної пропорційно якості, місцевий господарський суд разом з тим в порушення вимог ст.ст. 33, 34, 38, 43, 105 ГПК України ( 1798-12 ) не з'ясував усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору по суті.
П. 3.1 договору сторони обумовили прийняття товару, зокрема, за Інструкцією П-7 ( va007400-66 ), тобто Інструкція про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю N П-7 від 25.04.1966.
За таких обставин факт одержання продукції неналежної якості повинен доводитися з врахуванням вимог зазначеної Інструкції ( va007400-66 ).
Суду належало врахувати, як саме сторони обумовили у договорі свої зобов'язання з приймання товару за якістю, чи виконано ці умови договору позивачем і чи відповідала процедура приймання товару Інструкції П-7 ( va007400-66 ).
За умовами п. 3.1 договору якість товару повинна відповідати обумовленим стандартам та посвідчуватися сертифікатом якості або якісним посвідченням.
Суд не надав належної оцінки наявним у справі доказам, зокрема, щодо якості товару (якісним посвідченням), наданим відповідачем, не навівши мотивів з яких він бере до уваги одні докази, зокрема, посвідченнями про якість ВАТ ЦЗФ Калинінська" та відхиляє інші, чим порушив вимоги ст.ст. 43, 84 ГПК України ( 1798-12 ).
Оскільки предметом спору є стягнення вартості товару, що зменшена пропорційно якості, а кінцевим споживачем неякісного товару був ВАТ ЦЗФ "Калинінська" яке і стверджувало факт неякісності товару, суду належить вирішити питання можливого залучення до участі у справі ВАТ ЦЗФ Калинінська" з урахуванням того, що судове рішення може стосуватися прав та обов'язків останнього.
З огляду на викладене та враховуючи, що відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що судові рішення у справі підлягають скасуванню, з передачею справи на новий розгляд місцевому господарському суд.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційне подання задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2006 та рішення господарського суду Львівської області від 17.10.2006 у справі N 4/1858-11/251 господарського суду Львівської області скасувати.
Справу N 4/1858-11/251 передати на новий розгляд господарському суду Львівської області.
Головуючий В.Овечкін
Судді Є.Чернов В.Цвігун