ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.02.2005 Справа N 17/53
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 05.05.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого Щотки С.О., суддів: Подоляк О.А., Семчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Донецької залізниці на постанову від 26.08.2004 р. Донецького апеляційного господарського суду за скаргою ВАТ "Пролетарська залізниця" на бездіяльність ВДВС Пролетарського РУЮ у справі N 17/53 за позовом Донецької залізниці до ВАТ "Пролетарська залізниця" про стягнення 3054,08 грн. (за участю представників: від стягувача - не з'явились, від боржника - не з'явились, від ВДВС - не з'явились), ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.06.2004 р. (суддя Татенко В.М.), яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.08.2004 р. (судді: Шевкова Т.А., Діброва Г.І., Стойка О.В.), скаргу ВАТ "Пролетарська залізниця" задоволено частково: визнано незаконними дії ВДВС Пролетарського РУЮ щодо відмови у скасуванні постанови ВДВС від 14.10.2002 р. в частині арешту коштів в сумі 3105,08 грн., що належать ВАТ "Пролетарське вантажно-транспортне управління" та знаходяться на його рахунку N 26008067010000 у АК "Ікар-банк" м. Донецька, МФО 334594; зобов'язано ВДВС Пролетарського РУЮ скасувати постанову по зведеному виконавчому провадженню про стягнення заборгованості з ВАТ "Пролетарське вантажно-транспортне управління" від 14.10.2002 р. про арешт коштів ВАТ "Пролетарське вантажно-транспортне управління", які знаходяться на рахунку N 26008067010000 у АК "Ікар-банк" м. Донецька, МФО 334594, в частині арешту грошових коштів боржника в сумі 3105,08 грн.; у задоволенні скарги в іншій частині відмовлено.
Виносячи ухвалу та приймаючи постанову, суди виходили з того, що відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів, а тому дії ВДВС щодо відмови у скасуванні постанови ВДВС від 14.10.2002 р. в частині арешту коштів в сумі 3105,08 грн. є неправомірними.
Не погоджуючись з постановою, Донецька залізниця звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу та постанову скасувати, у задоволені скарги на бездіяльність ВДВС Пролетарського РУЮ відмовити, мотивуючи касаційну скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 14.10.2002 р. на виконання, зокрема, наказу про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області у справі N 17/53 про стягнення грошових коштів на користь Донецької залізниці з ВАТ "Пролетарське вантажно-транспортне управління", правонаступником якого є ВАТ "Пролетарська залізниця", ВДВС Пролетарського РУЮ прийнята постанова про арешт коштів ВАТ "Пролетарське вантажно-транспортне управління", які знаходяться на рахунку АБ "Ікар-банк" м. Донецька N 26008067010000, МФО 334594.
Постановою ВДВС Пролетарського РУЮ від 01.08.2002 р. було накладено арешт на майно боржника та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить ВАТ "Пролетарське вантажно-транспортне управління" щодо наказів про примусове виконання рішень господарського суду Донецької області у справах NN 17/321, 17/322, 17/319, 21/456, 21/457, 21/458.
Таким чином, в межах зведеного виконавчого провадження ВДВС Пролетарського РУЮ постановами від 01.08.2002 р. та від 14.10.2002 р. було накладено арешт на майно боржника та його грошові кошти, які знаходились на рахунках в АБ "Ікар-банк".
18.10.2002 р. ВДВС Пролетарського РУЮ було складено акт N АА 256558, який містить дані про склад та вартість описаного майна.
Судами досліджено, що наказ про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області у справі N 17/53 у переліку наказів у постанові ВДВС Пролетарського РУЮ від 01.08.2002 р. не значиться.
Матеріали справи свідчать про те, що 28.11.2002 р. зведене виконавче провадження було зупинено у зв'язку з розглядом справи про банкрутство ВАТ "Пролетарська залізниця", порушеної ухвалою господарського суду Донецької області від 22.11.2002 р. у справі N 32/216-Б.
Задовольняючи скаргу відповідача на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби стосовно скасування накладеного на майно арешту постановою від 14.10.2002 р., суди першої та апеляційної інстанції підставно звернули увагу на те, що з 22.11.2002 р. ВАТ "Пролетарська залізниця" знаходиться в особливому правовому становищі та здійснює свою діяльність відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (надалі - Закон).
Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону ( 2343-12 ) одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Згідно ст. 1 Закону ( 2343-12 ) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Враховуючи, що накладення арешту на майно та кошти боржника є одним із заходів, що спрямований на забезпечення виконання грошових зобов'язань боржника, то внаслідок введення мораторію відповідно до ст. 1 Закону ( 2343-12 ) накладений арешт підлягає припиненню (скасуванню).
Це зумовлено тим, що після порушення справи про банкрутство підприємства всі заходи спрямовані на забезпечення вимог кредиторів та збереження майна боржника вживаються виключно в межах цієї справи і у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).
З огляду на це, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність підстав для скасування арешту, накладеного на майно та рахунки боржника - ВАТ "Пролетарська залізниця".
Крім того, згідно ст. 17 Закону ( 2343-12 ) арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Донецької області від 26.04.2004 р. по справі N 32/216-Б затверджено план санації ВАТ "Пролетарська залізниця", який з метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів передбачає продаж майна боржника.
Відповідно до ст. 20 Закону ( 2343-12 ) заходи до забезпечення вимог кредиторів стосовно частини майна боржника, яка підлягає продажу згідно з планом санації, скасовуються ухвалою господарського суду.
У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи постанову, апеляційний господарський суд надав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Донецької залізниці залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.08.2004 р. у справі N 17/53 залишити без змін.