ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.07.2004 Справа N 16/321
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 07.10.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В., Панченко Н.П.
розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"
на постанову від 20.04.2004 Запорізького апеляційного господарського суду
у справі N 16/321 господарського суду Запорізької області
за позовом відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"
до відкритого акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат"
про стягнення 202306,37 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Обелець Л.М. дов. N 18-153 від 27.12.2003,
Вовк О.Г. дов. N 18-132 від 27.10.2003
від відповідача Шпилевський О.М. дов. N 26/14-36 від 22.07.2004
ВСТАНОВИВ:
В вересні 2003 року відкрите акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" пред'явило в суді позов до відкритого акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" про стягнення вартості відвантаженого ферросиликомарганцю по рахункам N 7044 від 04.07.2000 на суму 98366,40 грн., N 8514 від 07.09.2000 на суму 44587,40 грн., N 8568 від 08.09.2000 на суму 98797,84 грн., всього на 171752,04 грн. згідно договору N 11-20/01 від 17.11.1999, а також 3% річних в сумі 15457,68 грн., індексу інфляції 13396,65 грн.
В жовтні позивач уточнив позовні вимоги і вказав, що оплату відповідач повинен був провести в період дії договору, а саме не пізніше 31.12.2000, а тому строк позовної давності ним не пропущено. Крім того, просив стягнути основний борг в сумі 171752,04 грн., інфляційні в сумі 15360,97 грн., 3% річних в сумі 14060,13 грн.
В грудні 2003 відкрите акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" змінило підстави позову і просило стягнути 171752,04 грн. - вартість поставленої, але не сплаченої продукції.
При цьому вказав, що 05.12.2003 року ним згідно ст. 165 ЦК УРСР ( 1540-06 ) було направлено вимогу відповідачу щодо сплати вартості поставленої йому феросплавної продукції. Оскільки відповідач протягом семи днів не здійснив оплату, то у позивача виникли правові підстави для заявлення позову.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.01.2004 (судді Мойсеєнко Т.В.) в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.04.2004 (судді Коробка Н.Д. - головуючий, Юхименко О.В., Яценко О.М.) рішення залишено без змін. Відмовляючи в позові і залишаючи рішення без змін, судові інстанції виходили з того, що позивачем пропущено строк позовної давності, а тому це є підставою для відмови в позові.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" просить рішення господарського суду і постанову апеляційного господарського суду скасувати і постановити нове рішення яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом і вбачається з матеріалів справи 17.11.1999 року між сторонами було укладено договір N 11-20/01 відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу феросплави на умовах предоплати 100% вартості продукції. В пункті 6 договору зазначено, що він діє з моменту його підписання і до 31.12.2000. Продовження договору на більш тривалий час оформлюється додатковою угодою.
На підставі договору відкрите акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" по накладним N 2906 від 04.07.2000, N 2907 від 04.07.2000 N 3607 від 07.09.2000 N 3611 від 08.09.2000 здійснило поставку ферросиликомарганцю відкритому акціонерному товариству "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" і пред'явило вимоги щодо оплати продукції шляхом виставлення платіжних доручень N 7044 від 04.07.2000, N 8514 від 07.09.2000, N 8568 від 08.09.2000.
Відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) та ст. 80 цього кодексу загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлюється в три роки.
Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
Враховуючи, що продукція була поставлена 04.07.2000, 07.09.2000, 08.09.2000, вимоги про її оплату шляхом платіжних доручень виставлені позивачем 04.07.2000, 07.09.2000, 08.09.2000, а позов пред'явлено 24.09.2000, а також враховуючи пояснення позивача про відсутність пропуску строку позовної давності, господарський суд прийшов до правильного висновку щодо відмови в позові саме у зв'язку з пропуском позовної давності із застосуванням ст.ст. 71, 80 ЦК УРСР ( 1540-06 ).
Зміна підстав позову ВАТ "Запорізький завод феросплавів" з посиланням на ст. 165 ЦК УРСР ( 1540-06 ) в грудні 2003 року і наведена аргументація таких підстав, спростовується наведеним і не заслуговує на увагу.
Щодо доводів касаційної скарги, то вони фактично зводяться до намагань односторонньої оцінки доказів на користь позивача і свого тлумачення норм матеріального і процесуального права, яке не ґрунтується на нормах Господарського процесуального кодексу ( 1798-12 ) та Цивільного кодексу ( 1540-06 ).
Постановлені судові рішення відповідають вимогам закону і обставинам справи і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" залишити без задоволення, а постанову від 20.04.2004 Запорізького апеляційного господарського суду та рішення від 15.01.2004 господарського суду Запорізької області у справі N 16/321 без змін.