ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.05.2004 Справа N 6/497
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черногуза Ф.Ф. - головуючого, Михайлюка М.В., Невдашенко Л.П.,
розглянувши у відкритому засіданні матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Донпродсервіс", м. Донецьк (далі - ТОВ "Донпродсервіс")
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 03.03.2004 р.
у справі N 6/497 господарського суду Донецької області
до ТОВ "Донпродсервіс"
про стягнення 157 692 грн. 11 коп.
Представник позивача
Представник відповідача: Панкова А.С.
ВСТАНОВИВ:
У позовній заяві позивач просить господарський суд Донецької області вилучити у відповідача безпідставно одержане майно, а саме: трансформаторну підстанцію вартістю 46741,93 грн., кабельну лінію вартістю 10741 грн., каналізаційну мережу вартістю 69043,18 грн., мінікотельню вартістю 31166 грн., які знаходяться за адресою: м. Донецьк, вул. Петровського, 114.
В подальшому позивач через неможливість повернути майно в натурі на підставі ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) змінив предмет позову і просить стягнути з відповідача 157692,11 грн. у відшкодування вартості цього майна.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на договір від 21.07.2000, акти приймання-передачі, прибуткові ордери, податкові накладні, інвентаризаційні описи та вирок суду від 08.05.2003.
Господарський суд Донецької області рішенням від 20.01.2004 позовні вимоги задовольнив тому, що вимоги позивача обгрунтовані та доведені.
Донецький апеляційний господарський суд постановою від 03.03.04 залишив без зміни рішення господарського суду Донецької області від 20.01.2004.
В касаційній сказі ставиться питання про скасування судових рішень з підстав неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу нежитлових будівель загальною площею 1647,4 кв. м в м. Донецьку по вул. Петровського, які складалися з цегляного профілакторію Б-1 площею 1186,5 кв. м мехмийки Б-1 площею 1248 кв. м, цегляної котельні Г-1 площею 104,2 кв. м, лазні ГІ-1 площею 78,9 кв. м, шлакоблочної мехмайстерні Д-1 площею 80,5 кв. м, будівлі заводоуправління 3-1 площею 78,5 кв. м, вбиральні Ш, воріт, забору та асфальтового замощення.
Після придбання цих будівель позивач здійснив часткове переобладнання будівель та змонтував трансформаторну підстанцію, кабельну лінію, каналізаційні мережі та мінікотельну.
25.04.2001 позивач уклав угоду з відповідачем про продаж приміщень і будівель за вказаною адресою.
При вирішенні господарського спору господарські суди застосували норми Цивільного кодексу України ( 435-15 ) від 16.01.2003, оскільки відповідно до прикінцевих та перехідних положень цей Кодекс застосовується щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, але продовжують існувати після набрання чинності цим Кодексом.
Підстави набуття права власності визначені ст. 328 ЦК України ( 435-15 ), згідно якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і правочинні.
Судами встановлено, що за договором купівлі-продажу від 25.05.01 продаж тільки будівлі загальною площею 1625,8 кв. м Спірне майно за вказаним договором не продавалося.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
Судом встановлено, що спірне майно придбане без достатньої правової підстави.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України ( 435-15 ) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно згідно ч. 2 ст. 1213 ЦК ( 435-15 ) України відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Межі перегляду справи у касаційній інстанції визначені ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ).
Приймаючи до уваги встановлені судами фактичні обставини, судова колегія не знаходить підстав, передбачених ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ), для скасування оскаржуваної постанови Донецького апеляційного господарського суду.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-9 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2004 у справі N 6/497 залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.