Крім того, ст. 4 Закону ( 168/97-ВР ) визначає базу оподаткування податком на додану вартість. Пунктом 4.1 визначена база оподаткування операцій з продажу товарів, разом з цим пункт 4.3 визначає базу оподаткування для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України.
З метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог Указу Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( 746/99 ) Державною податковою адміністрацією України видано наказ від 01.03.2000 р. N 79 ( z0208-00 ) "Про затвердження Положення про Реєстр платників податку на додану вартість", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за N 208/4429.
У пункті 1 Положення про Реєстр платників ПДВ ( z0208-00 ) зазначено, що особи, які згідно з чинним законодавством не є платниками ПДВ, та особи, які здійснюють імпорт товарів і сплачують ПДВ при ввезенні цих товарів, але не підпадають під визначення платників податку, не повинні проходити реєстрацію та отримувати індивідуальний податковий номер. А тому ввезення (пересилання) товарів є об'єктом для оподаткування податком на додану вартість і особа, суб'єкт підприємницької діяльності, що є юридичною чи фізичною особою, або фізична особа, як громадянин, незалежно від того, зареєстрована вона як платник податку на додану вартість, чи знаходиться на особливому (спрощеному) режимі оподаткування без перебування в категорії платників податку на додану вартість, чи громадянин, який ввозить (пересилає) імпортні товари, під час митних процедур зобов'язаний сплатити податок на додану вартість. Тобто особа, яка здійснює експортно-імпортні операції, може не підлягати реєстрації податковим органом як платник податку на додану вартість, однак це не звільняє її від обов'язків по сплаті належних платежів, у тому числі податку на додану вартість.
Таким чином, Указ передбачає звільнення суб'єктів малого підприємництва від сплати податку на додану вартість лише з операцій реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тому податок на додану вартість з операцій щодо ввезення (пересилання) товарів на митну територію України сплачується такими суб'єктами підприємницької діяльності на загальних підставах відповідно до чинного законодавства.
Зазначена правова позиція підтверджена Верховним Судом України у справі N 3-2605 к 03/44/19 від 23.12.2003 р., де встановлено, що платник єдиного податку звільняється від сплати ПДВ лише з операцій щодо продажу товарів, в той час коли позивач здійснював ввезення товару на митну територію України.
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) судові рішення у даній справі ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Кріомед" залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.03.2003 р. у справі N 1/469 залишити без змін.