ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.07.2004 Справа N 4/1913-12/318
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів: Борденюк Є.М. Харченка В.М.
розглянувши касаційну скаргу ЛМКП "Львівтеплоенерго"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.03.2004 року
у справі за позовом ЛМКП "Львівтеплоенерго"
до ТОВ фірма "Формула"
про стягнення 871 грн.
ВСТАНОВИВ:
у грудні 2003 року, Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" звернулось до суду з позовом про стягнення з ТОВ фірма "Формула" 853,55 грн. за надані послуги з опалювання приміщення відповідача в опалювальний сезон 2002-2003 років, та 17,45 грн. пені за несвоєчасні розрахунки.
Заявою від 28.08.2003 року позивач змінив правові підстави своїх вимог і просив стягнути спірну суму відповідно до ст. 469 ЦК України ( 1540-06 ).
Рішенням господарського суду Львівської області від 07.10.2003 року позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.03.2004 року рішення суду першої інстанції скасовано, а у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач посилається на неправильну правову оцінку апеляційним судом обставин справи, помилковість висновків щодо відсутності заборгованості і просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені позивачем доводи судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Із наявних у справі матеріалів вбачається, що незважаючи на припинення терміну дії договору від 01.12.1998 року N 628 відповідач продовжував користуватись послугами позивача щодо опалення його приміщення, що підтверджується актом від 15.11.2003 року, яким посвідчено початок надання послуг з опалення приміщень в опалювальному сезоні 2002-2003 років починаючи з 11.11.2002 року (а.с. 7).
Як у період дії договору N 628 від 01.12.1998 року до 31.12.2002 року, так і після цієї дати позивач продовжував користуватись послугами на раніше визначених умовах, зокрема погодженим додатковою угодою до договору (а.с. 7 дв.) рівнем теплового навантаження і питання щодо зміни цих умов не ставив.
За таких обставин, та враховуючи, що тарифи на послуги позивача регульовані і встановлені відповідно до вимог ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) суд першої інстанції правомірно постановив про стягнення заборгованості і підстав для скасування судового рішення з мотивів повної оплати відповідачем послуг за тарифами, що не були чинними у апеляційного суду не було.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, - ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.03.2004 року скасувати, а рішення господарського суду Львівської області від 07.10.2003 року, - залишити без змін.