ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.08.2004 Справа N 10/153
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 14.10.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Плахотнюк С.О.,
суддів: Полякова Б.М., Рибака В.В.,
розглянувши касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"
на рішення від 27.04.2004 господарського суду Рівненської області
у справі N 10/153
за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"
до ВАТ "Любомирський вапняно-селікатний завод"
про стягнення 99080,16 грн.,
за участю представників:
- позивача - Клименка Р.В.,
- відповідача - не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 27.04.2004 господарського суду Рівненської області (суддя Юрчук М.І.) у справі N 10/153 позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задоволено частково; стягнуто з ВАТ "Любомирський вапняно-селікатний завод" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" збитки від інфляції в сумі 5584,49 грн., 3% річних в сумі 22398,10 грн., штраф в сумі 5269,33 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 885,28 грн., витрати на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 105,43 грн.; в частині стягнення суми основного боргу (75276,18 грн.) - провадження у справі припинено; в частині стягнення пені - позивачу в позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням від 27.04.2004 господарського суду Рівненської області у справі N 10/153, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначене рішення в частині відмови в стягненні пені; зменшення суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів та 3% річних, та задовольнити позовні вимоги повністю. Касаційна скарга мотивована тим, що господарським судом першої інстанції порушено норми матеріального (ст.ст. 161, 179, 214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) права.
Заслухавши доповідача, представника скаржника, перевіривши правильність застосування норм матеріального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарським судом першої інстанції встановлено, що 24.01.2003 між сторонами по справі було укладено договір N 06/03-636ТЕ-28 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій. Згідно договору позивач передав відповідачу протягом січня-квітня 2003 року природний газ на загальну суму 75276,18 грн., що підтверджується актами прийому-передачі.
Судом встановлено, що відповідно до платіжних доручень N 464, N 493, N 497, N 495 відповідачем була проведена сплата суми основного боргу, отже висновок місцевого господарського суду щодо припинення провадження по справі у частині стягнення суми основного боргу на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) правомірне та відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 161, 162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) та ст.ст. 525, 526 ЦК України ( 435-15 ) зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається. Ст. 214 ЦК УРСР та ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Судом першої інстанції встановлено, що штраф у розмірі 7%, збитки від інфляції та 3% річних обраховані правомірно, а отже вірно зроблений висновок щодо задоволення позову в цій частині.
Що стосується стягнення пені, то господарським судом Рівненської області встановлено, що позивачем пропущено передбачений ст. 72 ЦК УРСР ( 1540-06 ) скорочений строк позовної давності щодо стягнення пені та відсутнє клопотання про його відновлення, а тому висновок місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позову в частині стягнення пені відповідає вимогам закону.
Таким чином рішення від 27.04.2004 господарського суду Рівненської області у справі N 10/153 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для зміни чи скасування вказано рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на рішення від 27.04.2004 господарського суду Рівненської області у справі N 10/153 залишити без задоволення.
Рішення від 27.04.2004 господарського суду Рівненської області у справі N 10/153 залишити без змін.