Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що предметом розгляду по даній справі є виключно наявність чи відсутність заборгованості за договором підряду N 6 від 25.01.2001 в частині робіт, прийнятих ВАТ "Більшовик" як замовником, згідно актів: N 1/6Д/1 за червень 2001 року в розмірі 218 820 грн. та N 3/6 за лютий 2001 року в розмірі 167 426 грн.
Господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що акти N 3/6 та N 1/6Д/1 є належними доказами у справі, оскільки містять достатньо інформації для встановлення факту виконання зобов'язань за договором, у зв'язку з чим їх було підписано.
Зі змісту актів вбачається, що вони укладені на виконання умов Договору N 6, зазначено найменування об'єкту: роботи фасадів будівель з боку пр. Перемоги і вул. Індустріальної та роботи по фасаду корпусу N 9, а також вказано місяці, за які виконано роботи - лютий та червень 2001 року.
Враховуючи те, що у спірному договорі підряду N 6 від 25.01.2001 строк виконання грошового зобов'язання сторонами не визначений, місцевий господарський суд, керуючись ст. 530 ЦК України ( 435-15 ), дійшов висновку про відповідність цивільному законодавству позовних вимог ТОВ "Техенергобуд" про стягнення з ВАТ "НВП "Більшовик" боргу за актами приймання виконаних підрядних робіт N 1/6Д/1 за червень 2001 року в розмірі 218 820 грн. та N 3/6 за лютий 2001 року в розмірі 167 426 грн.
Натомість, апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку, дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.
Оскільки на час набрання чинності ЦК України ( 435-15 ) строк позовної давності, який був встановлений ЦК УРСР ( 1540-06 ) не сплинув, то відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України ( 435-15 ) до спору що виник, підлягають застосуванню правила ЦК України ( 435-15 ) про позовну давність.
Згідно ст. 256 ЦК України ( 435-15 ) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України) ( 435-15 ).
Відповідно до ст. 260 ЦК України ( 435-15 ) позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановлених статтями 253-255 цього Кодексу ( 435-15 ).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України) ( 435-15 ).
За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається із спливом цього строку (ч. 2 п. 5 ст. 261 ЦК України) ( 435-15 ).
Господарський суд апеляційної інстанції встановив, що оскільки строк виконання зобов'язання ВАТ "НВП "Більшовик" по оплаті підрядних робіт ТОВ "Техенергобуд" за договором підряду N 6 від 25.01.2001 не був визначений, то відповідно до ч. 2 п. 5 ст. 261 ЦК України ( 435-15 ) перебіг позовної давності щодо стягнення зазначеної заборгованості почався з дня підписання сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт N 3/6 за лютий 2001 і N 1/6Д/1 за червень 2001, і закінчився, відповідно, за актом N 1/6Д/1 - у червні 2004 року і за актом N 3/6 - у лютому 2004 року.
Таким чином, враховуючи, що ТОВ "Техенергобуд" звернулося до суду із позовом у грудні 2006 року, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що строк позовної давності у даному випадку сплив, що є підставою для відмови у позові відповідно до ст. 267 ЦК України ( 435-15 ).
Як зазначає апеляційний господарський суд, до спірних правовідносин підлягають застосуванню правила про позовну давність, оскільки про її застосування, відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України ( 435-15 ), ВАТ "НВП "Більшовик" було заявлено до прийняття рішення у справі.
Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України ( 435-15 ) сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи встановлені господарськими судами попередніх інстанцій обставин у справі, а також те, що ТОВ "Техенергобуд" звернулося до суду після спливу строку позовної давності, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у позові.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Приймаючи до уваги встановлені судами обставини у справі, з урахуванням правовідносин сторін, які виникли саме за договором підряду та оскільки підписано сторонами акти приймання виконаних підрядних робіт N 3/6 за лютий 2001 і N 1/6Д/1 за червень 2001, судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з апеляційною інстанцією про відмову у позові на підставі пропуску строку позовної давності.
Враховуючи вказане, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Техенергобуд" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 у справі N 12/78 залишити без змін.
Головуючий суддя І.Плюшко
Судді: С.Разводова
С.Самусенко