ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2004 Справа N 9/55
(ухвалою судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 09.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів Стратієнко Л.В., Чабана В.В.
з участю представників:
позивача: Лупов І.І.
відповідача: Івков П.П., Іваненко О.О.
3-я особа на стороні відповідача без самостійних вимог не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02 березня 2004 р.
у справі N 9/55
за позовом відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив готелю "Миколаїв"
3-я особа на стороні відповідача без самостійних вимог товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельно-виробнича компанія "Віс-Альянс"
про стягнення 37 340,01 грн.
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2003 р. позивач звернувся з вказаним позовом в господарський суд, посилаючись на те, що між Миколаївськими міськими електричними мережами ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" та ТОВ "Трудовий колектив готелю "Миколаїв" укладено договір N 3541 від 12.12.2001 р. на користування електроенергією. 31.10.2002 р. та 20.02.2003 р. при здійсненні перевірки працівниками позивача було встановлено порушення відповідачем Правил користування електроенергією ( z0417-96 ) та складено акти, на підставі яких було зроблено перерахунок встановленої потужності та нараховано, відповідно, 14872,21 грн. і 17350,39 грн. Загальна сума заборгованості за спожиту електроенергію станом на 01.05.2003 р. становила 36228,1 грн., пеня за прострочення платежів з 01.03.2003 р. по 01.07.2003 р. - 1111,91 грн., а тому просив стягнути на свою користь з відповідача 37340,01 грн.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.12.2003 р. (суддя Філінюк І.Г.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Трудовий колектив готелю "Миколаїв" на користь ВАТ енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" 36228,1 грн. боргу, 1111,91 грн. пені та судові витрати.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.03.2004 р. (головуючий - Жеков В.І., судді - Картере В.І., Пироговський В.Т.) рішення скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.03.2004 р., залишивши в силі рішення господарського суду Миколаївської області від 11.12.2003 р.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, між Миколаївськими міськими електричними мережами ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" та ТОВ "Трудовий колектив готелю "Миколаїв" укладено договір N 3541 від 12.12.2001 р. на користування електроенергією, згідно умов якого позивач зобов'язувався відпускати відповідачу електроенергію, а відповідач - надавати звіти про використану електроенергію згідно календарного графіка (додаток до договору N 9) та сплачувати її після закінчення розрахункового періоду до 25-го числа щомісячно (пп. 3.1 договору).
31.10.2002 р. представниками ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" була проведена перевірка з дотримання відповідачем Правил користування електричною енергією ( z0417-96 ), під час якої було встановлено наступні порушення: трансформатор струму фази "В" не працює, трансформатор струму фази "С" підключений у зворотному напрямку (перекинуті клеми вторинної обмотки). Представниками позивача був складений акт N 0111245 від 31.10.2002 р. про порушення Правил користування електричною енергією та акт про відмову представника відповідача від підпису на акті N 0111245 (а.с. 15-16).
Рішенням комісії Миколаївських міських електричних мереж ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" від 04.11.2002 р. за результатами розгляду акту N 0111245 від 31.10.2002 р. за безоблікове користування електроенергією було зроблено донарахування оплати за період з 01.05.2002 р. по 01.10.2002 р. на суму 14872,21 грн. згідно з вимогами Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України від 05.12.2001 р. N 1197 ( v1197227-01 ).
20.02.2003 р. під час проведення аналогічної перевірки працівниками позивача було виявлено неправильну роботу приладу обліку (електролічильника) САЧ - 4678 N 434256, про що було складено в присутності представника відповідача акт N 011742 та за період з 05.12.2002 р. по 20.02.2003 р. зроблено донарахування оплати за використану електричну енергію у розмірі 17 350,39 грн. (а.с. 21-24).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем відповідно до вимог ст.ст. 32-34 ГПК України ( 1798-12 ) доведено порушення споживачем (відповідачем) Правил користування електричною енергією ( z0417-96 ) в частині її обліку, донарахування здійснені позивачем відповідно до вимог Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією ( v1197227-01 ), загальний борг за спожиту електроенергію становить 36228,1 грн., пеня, нарахована відповідно до п. 3.3 укладеного між сторонами договору за період з 01.03.2003 р. по 01.07.2003 р. - 1111,91 грн., а доводи відповідача про пошкодження приладів обліку електричної енергії працівниками третьої особи спростовуються матеріалами перевірки Центрального районного відділення Миколаївського міського управління УМВС України в Миколаївській області заяв директора товариства з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив готелю "Миколаїв" від 04.10.2002 р. та 06.02.2003 р. (а.с. 66, 93-105, 109-118).
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції самостійно без достатніх правових підстав визначив які саме порушення Правил користування електричною енергією ( z0417-96 ) допущені відповідачем та зробив висновок, що саме факти, встановлені в актах перевірки підпадають під приписи п. 7.30 Правил користування електричною енергією як порушення Правил та є підставою для донарахування безобліково використаної електроенергії, оскільки в актах про порушення Правил користування електричною енергією не зазначено які пункти Правил порушені та у зв'язку з чим наступає відповідальність; судом не враховані умови договорі відповідача та третьої особи, відповідно до яких не встановлена межа відповідальності між споживачем і субспоживачем та не враховані факти втручання третьою особою без відповідних дозволів в електричну щитову, якою останні користуються сумісно.
Проте, погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції неможливо, виходячи з наступного.
В порушення вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) вказані висновки не грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Зокрема, в актах про порушення відповідачем Правил користування електричною енергією ( z0417-96 ) зафіксовано в чому полягає неправильна робота засобів обліку електроенергії відповідача. Кваліфікація виявлених під час перевірки фактів, як порушень, за відповідними нормами Правил користування електричною енергією, зокрема за п. 7.30 визначена не судом, а рішеннями комісії Миколаївських міських електричних мереж ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" від 04.11.2002 р. та 24.02.2003 р. (а.с. 17, 23). В цих же рішеннях зазначено на підставі яких пунктів Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією здійснюється перерахунок спожитої електроенергії.
Відповідно до п. 4.10 Правил користування електричною енергією ( z0417-96 ) відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб покладається на їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені, згідно з відповідним договором.
В п. 4 договору на користування електроенергією N 3541, укладеному між сторонами 12.12.2001 р. зазначено, що межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок встановлюється згідно з п. 4.2 Правил користування електричною енергією ( z0417-96 ), згідно акту розмежування балансової належності електромережі, який є додатком N 8 до вказаного договору (а.с. 74).
Межа балансової належності електрообладнання 3-й особі - ТОВ "ТВК Віс-Альянс" визначена договором N 2708 від 27.07.2001 р., укладеним між позивачем та 3-ю особою, як окремим споживачем, - на наконечниках кабелю живлення розподільчого щита ТОВ "Трудовий колектив готелю "Миколаїв" (а.с. 65).
В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що 3-я особа є субспоживачем електроенергії.
Враховуючи викладене, висновки суду апеляційної інстанції про невстановлення меж відповідальності між споживачем і субспоживачем зроблені з порушенням вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ).
Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову та в порушення вимог ст.ст. 103, 104 ГПК України ( 1798-12 ) скасував законне і обгрунтоване рішення суду першої інстанції, в зв'язку з чим постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 2 березня 2004 р. у справі N 9/55 скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду Миколаївської області від 11 грудня 2003 р.