ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.08.2004 Справа N 7/6
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 21.10.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів: Ходаківської І.П., Савенко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ЗАТ "Запорізький завод важкого кранобудування" (далі: ЗАТ "Запоріжкран")
на постанову Запорізький апеляційний господарський суд від 13.04.2004
у справі господарського суду Запорізької області
за позовом корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу", м. Донецьк
до ЗАТ "Запоріжкран", м. Запоріжжя
3-тя особа: ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь
про стягнення 918261,55 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Єрмоленко О.В - дов. N 110/2003 від 05.11.2003
від відповідача: Корчевський С.О - дов. N 17-1926 від 02.07.2004 Фісун В.В. - дов. N 17-1924 від 02.07.2004
3-тя особа: Фурсова О.О. - дов. N 09-18/749 від 30.07.2004
ВСТАНОВИВ:
Справа була призначена до розгляду на 18.08.2004. В судовому засіданні була оголошена перерва до 20.08.2004 у відповідності з ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Рішенням від 28.01.2004 господарського суду Запорізької області відмовлено в задоволенні позовних вимог, щодо стягнення заборгованості в сумі 918261,55 грн. за поставлену продукцію з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, з тих підстав, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
Постановою від 13.04.2004 Запорізького апеляційного господарського суду рішення від 28.01.2004 господарського суду Запорізької області скасовано.
Позов задоволено частково. Стягнено з ЗАТ "Запоріжкран" на користь корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" 894414,32 грн. основного боргу, 6249,27 грн. відсотків річних та 17083,31 грн. інфляційних витрат.
Постанова мотивовані тим, що ст. 165 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) передбачено, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор в праві вимагати виконання, а боржник повинен провести виконання в будь який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семі денний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором.
Не погоджуючись з постановою Запорізького апеляційного господарського суду ЗАТ "Запоріжкран" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що апеляційним судом не вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, зокрема, апеляційний суд вважає, що між сторонами не встановлений термін оплати за поставлену продукцію і тому необхідно керуватися ст. 165 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ), відповідно до якої боржник зобов'язаний виконати таке зобов'язання в семиденний термін з дня пред'явлення вимоги кредитору. При цьому апеляційний суд не прийняв до уваги той факт, що між позивачем та відповідачем укладений договір N 2000-134пст від 03.03.2000, яким був визначений порядок розрахунків за продукцію, що поставляється: - 100% попередня оплата. Позивач не виконав умови договору.
Судом також було порушено ст. 162 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) згідно норм якої одностороння зміна умов договору не допускається.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Відповідно до ст. 76 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Господарським судом встановлено, що ЗАТ "Запоріжкран" та корпорація "Індустріальна Спілка Донбасу" уклали договір поставки N 2000-134пст від 03.03.2000, пунктом 6.1 якого сторони передбачили, що розрахунки за договором здійснюються в національній валюті України шляхом 100% передплати і лише після цього корпорація "Індустріальна Спілка Донбасу" повинна була відвантажити продукцію.
З урахуванням прохання Запорізької та Донецької обласних державних адміністрацій, корпорація "Індустріальна Спілка Донбасу" відвантажила продукцію відповідачу без попередньої оплати. ЗАТ "Запоріжкран" з цим погодився і поставлену продукцію прийняв.
Отже, фактично сторони змінили умови розрахунків за поставлену продукцію.
За залізничними квитанціями NN 14983959, 41986970, 41986971, 41987540, 41987941, 41987940, 41989579 в період з 23.04.2000 по 06.06.2000 позивачем відвантажено продукцію на загальну суму 894414,32 грн.
Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ), цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.
У відповідності зі ст. 161 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до умов договору поставки, відповідач зобов'язаний був розрахуватись за отриману продукцію.
Статтею 165 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) передбачено, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник повинен провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором.
Рекомендованим листом N 337/6046 від 11.08.2003 позивач направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості за договором поставки на суму 894414,32 грн., який відповідач отримав 18.08.2003. Отже, лист позивача N 337/6046 від 11.08.2003 і є такою вимогою.
Господарським судом встановлено, що відповідно до вимог ст. 165 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ), відповідач повинен був розрахуватися за поставлену продукцію до 25.08.2003. Відповідно до приписів глави 5 Цивільного кодексу України у позивача саме з цієї дати розпочався перебіг строку позовної давності.
Колегія суддів вважає, що апеляційна інстанція обґрунтовано дійшла висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 894414,32 грн., 3% річних в сумі 6249,27 грн. та суми інфляції в розмірі 17083,31 грн.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Запорізьким апеляційним господарськими судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 13.04.2004 Запорізького апеляційного господарського суду зі справи N 7/6 залишити без змін.