Про стягнення коштів

Постанова від 2007-05-24 № 20-5/433-7/927 · Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2007 Справа N 20-5/433-7/927

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.07.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Кота О.В.

суддів: Владимиренко С.В., Самусенко С.С.

розглянув касаційні скарги

1) Відкритого акціонерного товариства "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт"

2) Державного підприємства "Севастопольське управління океанічного рибальства"

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.02.2007 р.

за заявою Відкритого акціонерного товариства "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" про зміну боржника - Державного підприємства "Севастопольське управління океанічного рибальства" на його правонаступника - Закрите акціонерне товариство "Севастопольська рибодобувна компанія" у виконавчому провадженні Державної виконавчої служби у Гагарінському районі м. Севастополя по виконанню рішення суду від 05.07.2002 р.

у справі N 20-5/433-7/927 господарського суду м. Севастополя

за позовом Дочірнього підприємства "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод"

до Державного підприємства "Севастопольське управління океанічного рибальства"

третя особа: Державна виконавча служба у Гагарінському районі м. Севастополя

про стягнення 31878,16 грн.,

за участю представників:

- Відкритого акціонерного товариства "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт": Безбородов А.О., дов. N 401-КС/1294/1 від 03.08.2006 р.;

- Закритого акціонерного товариства "Севастопольська рибодобувна компанія": Чучков О.Є., дов. б/н від 21.01.2007 р.;

- Державного підприємства "Севастопольське управління океанічного рибальства": Чернова Ю.М., дов. N 153/50 від 23.04.2007 р.;

- Державної виконавчої служби у Гагарінському районі м. Севастополя: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 05.07.2002 р. у справі N 20-5/433-7/927 позов Дочірнього підприємства "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" до Державного підприємства "Севастопольське управління океанічного рибальства" про стягнення 31878,16 грн. задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Севастопольське управління океанічного рибальства" на користь Дочірнього підприємства "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" суму заборгованості в розмірі 30501,74 грн., з яких 21102,53 грн. - сума основного боргу, 5211,43 грн. - пеня, 3865,97 грн. - індекс інфляції, 321,81 грн. - 3% річних, а також держмито на суму 305,01 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 66,02 грн. В решті позову відмолено.

На виконання вказаного рішення було видано наказ від 16.07.2002 р.

17.10.2006 р. ВАТ "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" звернувся до суду з заявою про заміну боржника - державного підприємства "Севастопольське управління океанічного рибальства" на його правонаступника - закрите акціонерне товариство "Севастопольська рибодобувна компанія", посилаючись на те, що в процесі виконання рішення ДП "Севастопольське управління океанічного рибальства" та ДП "Севастопольська рибодобувна компанія" 14.12.2003 р. склали акт N 40 прийому-передачі кредиторської заборгованості, згідно якого ДП "Севастопольське управління океанічного рибальства" передає, а ДП "Севастопольська рибодобувна компанія" приймає заборгованість перед ТОВ "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" в сумі 908908,94 грн., у склад якої входить і борг за рішенням суду від 05.07.2002 р. З 01.01.2004 р. ДП "Севастопольська рибодобувна компанія" перетворено на ЗАТ "Севастопольська рибодобувна компанія".

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 14.12.2006 р. (суддя Ілюхіна Г.П.), залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.02.2007 р. у справі N 20-5/433-7/927 (колегія суддів у складі головуючого судді Плута В.М., суддів Горошко Н.П., Сотула В.В.) у задоволенні заяви про заміну боржника - державного підприємства "Севастопольське управління океанічного рибальства" на його правонаступника - закрите акціонерне товариство "Севастопольська рибодобувна компанія" у виконавчому провадженні Державної виконавчої служби у Гагарінському районі м. Севастополя по виконанню рішення суду від 05.07.2002 р. у справі N 20-5/433-7/927 відмовлено у зв'язку з відсутністю доказів про реорганізацію боржника.

В касаційних скаргах ВАТ "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" та ДП "Севастопольське управління океанічного рибальства", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати прийняту судом апеляційної інстанції постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про заміну боржника.

Відзиви на касаційні скарги заявників на час розгляду справи в касаційній інстанції суду надані не були, що в силу положень статті 111-2 ГПК України ( 1798-12 ) не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників учасників судового процесу, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Заміна сторони на стадії виконання судового рішення може відбуватися на підставах та в порядку, визначеному ГПК України ( 1798-12 ) та Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ).

Статтею 25 ГПК України ( 1798-12 ) передбачено можливість заміни сторони у разі її вибуття у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації. З правилами цієї статті кореспондують положення ч.4 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ), відповідно до якої у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, державне підприємство "Севастопольська рибодобувна компанія" було створено на підставі наказу Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України - органу, уповноваженого державою - власником майна державних підприємств "Севастопольське управління океанічного риболовства" та "Укррічфлот" N 121 від 31.07.2002 р. (т.2, а.с.45).

При цьому наказом було визначено майно, що підлягало передачі на баланс створеному державному підприємству вказаними вище підприємствами, а також визначено про передачу на баланс суму зобов'язань, відповідну балансовій вартості основних фондів з судовим майном, що підлягали передачі.

Наказом від 07.12.2002 р. N 207 Державний департамент рибного господарства додатково до попереднього переліку визначив майно, що також підлягало передачі на баланс державному підприємству "Севастопольська рибодобувна компанія" державними підприємствами "Севастопольське управління океанічного риболовства" та "Укррічфлот", а також суми зобов'язань, що відповідають балансовій вартості майна, що передається (т.1, а.с.49).

Відповідно до ст. 37 ЦК УРСР ( 1540-06 ), яка була чинною на час створення ДП "Севастопольська рибодобувна компанія", однією з форм реорганізації було виділення, що передбачало виділення зі складу юридичної особи однієї або декількох юридичних осіб, до яких відповідно до роздільного балансу переходять права і обов'язки реорганізованої юридичної особи.

Суд не дав належної правової оцінки вказаним вище наказам та не з'ясував чи не свідчать вони про фактичну реорганізацію ДП "Севастопольське управління океанічного риболовства".

В матеріалах справи наявний баланс, підписаний державними підприємствами "Севастопольське управління океанічного риболовства" та "Севастопольська рибодобувна компанія", затверджений головою Державного департаменту рибного господарства (т.2, а.с.55), з якого вбачається які активи та пасиви були передані останній, їх вартість.

Серед пасивів вказаний і борг державного підприємства Севастопольське управління океанічного риболовства" перед ТОВ "Севморсудноремонт" у розмірі 908 909 грн. Цими ж державними підприємствами було підписано 14.12.2003 р. акт N 40 приймання-передачі кредиторської заборгованості, згідно якого ДП Севастопольське управління океанічного риболовства" передало, а ДП "Севастопольська рибодобувна компанія" прийняла заборгованість перед ВАТ СРК "Севморсудноремонт" у сумі 908908,94 грн. (т.2, а.с.10).

В подальшому, на підставі наказів Фонду державного майна України N 2335 від 23.12.2003 р., N 2365 від 29.12.2003 р. та наказу Державного департаменту рибного господарства N 370 від 29.12.2003 р., ДП "Севастопольська рибодобувна компанія" було перетворено в ЗАТ "Севастопольська рибодобувна компанія", яка стало правонаступником державного підприємства (т.2, а.с.22-24).

Таким чином, на підставі адміністративних актів - наказів органу, уповноваженого державою, як власником майна державних підприємств, - Державного департаменту рибного господарства до ДП "Севастопольська рибодобувна компанія" перейшли зобов'язання ДП "Севастопольське управління океанічного риболовства" перед ВАТ СРК "Севморсудноремонт" у сумі, визначеній балансом та актом приймання-передачі кредиторської заборгованості.

Вказані накази є чинними і ніким не оспорюються.

Відхиляючи баланс як доказ передачі зобов'язання ДП "Севастопольське управління океанічного риболовства" перед ТОВ "Севморсудноремонт" у сумі 908909 грн. ДП "Севастопольська рибодобувна компанія", у зв'язку з тим, що він не є роздільним, місцевий господарський суд не визначив яка ж правова природа даного балансу, виходячи з його змісту, не вказав якою нормою права було передбачено його підтвердження аудиторським висновком на момент складання, а відсутність дати складання та затвердження не спростовує факт передачі активів і пасивів, враховуючи, що він містить дату передачі по кожній позиції активів і пасивів.

Посилання суду апеляційної інстанції на невідповідність балансу вимогам ст. 106 ЦК України ( 435-15 ) є неправильним, оскільки ці питання регулюються ст. 107 ЦК України, проте оцінка балансу на відповідність його нормі закону, яка не існувала на час його складення є взагалі помилковою, адже на час його складання чинним був ЦК УРСР ( 1540-06 ) від 18.07.1963 р.

Також помилковим є посилання на ст. 59 ГК України ( 436-15 ), яка регулює питання реорганізації суб'єкта господарювання лише з 01.01.2004 р.

Що стосується підписання акту N 40 приймання-передачі кредиторської заборгованості від 14.12.2003 р. ТОВ СРК "Севморсудноремонт" лише 07.07.2006 р., то суд не врахував, що це ніяким чином не впливає на достовірність засвідченого ним факту передачі державним підприємством "Севастопольське управління океанічного риболовства" державному підприємству "Севастопольська рибодобувна компанія" своєї заборгованості перед ВАТ СРК "Севморсудноремонт" у сумі 908908,94 грн.

Разом з тим, в порушення вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) суд не витребував жодних доказів про те, що ВАТ "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" є правонаступником Дочірнього підприємства "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод", на користь якого рішенням господарського суду м. Севастополя від 05.07.2002 р. у даній справі з державного підприємства "Севастопольське управління океанічного рибальства" було стягнуто заборгованість у розмірі 30501,74 грн., документів, що підтверджували б включення цієї суми в суму переданої за актом N 40 від 14.12.2003 р. кредиторської заборгованості в розмірі 908908,94 грн.

Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш ретельно з'ясувати обсяг прав і обов'язків, який перейшов до ДП "Севастопольська рибодобувна компанія" при його створенні, а потім, відповідно до його правонаступника - ЗАТ "Севастопольська рибодобувна компанія", витребувати докази щодо правонаступництва ВАТ "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" відносно Дочірнього підприємства "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод", документи, що підтверджують включення суми, стягнутої за рішенням суду у даній справі, до загальної суми кредиторської заборгованості, переданої від відповідача ДП "Севастопольська рибодобувна компанія", визначити процесуальний статус ЗАТ "Севастопольська рибодобувна компанія" при розгляді заяви стягувача про заміну боржника у виконавчому провадженні, і в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону вирішити питання щодо можливості заміни боржника на стадії виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт", Державного підприємства "Севастопольське управління океанічного рибальства" задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду м. Севастополя від 14.12.2006 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.02.2007 р. у справі N 20-5/433-7/927 скасувати.

3. Справу N 20-5/433-7/927 передати на новий розгляд до господарського суду м. Севастополя в іншому складі суду.

Головуючий О.Кот

Судді С.Владимиренко С.Самусенко