ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2006 Справа N 13/649-10/479
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 20.04.2006 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу комунального підприємства по переробці нерудних будівельних матеріалів на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2005 року у справі N 13/649-10/479 за позовом відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Київської дирекції страхування "Гарант-Авто-Сіті" до комунального підприємства по переробці нерудних будівельних матеріалів, за участю третьої особи - громадянина України Т.М.М., про стягнення суми, - ВСТАНОВИВ:
У вересні 2003 року відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Київської дирекції страхування "Гарант-Авто-Сіті" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до комунального підприємства по переробці нерудних будівельних матеріалів про стягнення в порядку регресу 4259,44 грн. шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди - зіткнення автомобіля марки Ауді А6 Авант (д.з. 653-04 КН) під керуванням У.О.А. та автомобіля марки ГАЗ 33021 (д.н. 163-01 КА) під керуванням Т.М.М. - працівника відповідача, внаслідок чого автомобіль Ауді А6 Авант був пошкоджений з вини водія відповідача.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 14 жовтня 2004 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено громадянина України Т.М.М. - водія автомобіля ГАЗ 33021 відповідача.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 25 жовтня 2004 року призначено судову автотехнічну експертизу автомобіля марки Ауді А6 Авант (д.н. 653-04 КН), 1995 року випуску, синього кольору, номер шасі WAUZZZ4AZSN057493, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Рішенням господарського суду м. Києва від 10 травня 2005 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2005 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4259,44 грн. відшкодування шкоди в порядку регресу та судові витрати.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені у справі судові рішення, вказуючи на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на відсутність правових підстав для її задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов та залишаючи рішення місцевого суду без змін, попередні судові інстанції виходили з того, що на виконання умов договору добровільного страхування автотранспорту, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності у вигляді страхового полісу N 1903212862 від 7 травня 2002 року, укладеного між позивачем та У.О.А., та Правил страхування позивач у якості страхового відшкодування 30 серпня 2002 року компенсував У.О.А. шкоду, завдану йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та витрати на оплату автотоварознавчої експертизи в сумі 4259,44 грн., а тому до позивача перейшло в порядку регресу право на отримання від відповідача компенсації шкоди.
Судами зазначено, що проведення призначеної судової експертизи виявилось неможливим в зв'язку з ненаданням транспортного засобу Ауді А6 Авант для дослідження, оскільки вказаний автомобіль не належить позивачу, на якого покладався обов'язок надати його експертові.
Суму майнових витрат, понесених позивачем на виконання зобов'язань по відшкодуванню шкоди підтверджено видатковим касовим ордером N 454 від 30 серпня 2002 року та актом автотоварознавчої експертизи N 514/3 від 14 серпня 2002 року, проведеної на замовлення У.О.А.
Відповідачем не надано доказів, якими б спростовувались або заперечувались висновки акту автотоварознавчої експертизи, необґрунтованість акту не доведена, а мотиви для його відхилення, наведені відповідачем, не відповідають чинному законодавству.
Висновок місцевого та апеляційного господарських судів про підставність заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України - ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу комунального підприємства по переробці нерудних будівельних матеріалів залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 10 травня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2005 року у справі N 13/649-10/479 - без змін.
Головуючий В.С.Перепічай
Судді І.В.Вовк П.А.Гончарук