ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.06.2004 Справа N 40/608
(ухвалою судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 02.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Перепічая В.С. (головуючий ), Вовка І.В., Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2004 р. у справі за позовом ВАТ "Білоцерківський елеватор" до Державного комітету України з державного матеріального резерву про стягнення сум.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2003 р. ВАТ "Білоцерківський елеватор" пред'явило в господарському суді позов до Державного комітету України з державного матеріального резерву про стягнення 431341,60 заборгованості за фактичні витрати на утримання та зберігання матеріальних цінностей державного резерву.
Згодом позивач зменшив розмір позовних вимог і просив стягнути 390137,62 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 02.12.2003 р. (суддя Смірнова Л.Г.) позов було задоволено, з відповідача стягнуто 390137,62 грн. основного боргу.
Відповідач оскаржив дане рішення в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2004 р. (судді Брайка А.І. - головуючий, Бившева Л.І., Розваляєва Т.С.) апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду.
В касаційній скарзі відповідач просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2004 р. скасувати, а справу направити для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п. 40 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" ( 7-93 ) від сплати державного мита звільняється Державний комітет України по матеріальних резервах та підприємства, установи і організації системи матеріального резерву - за позовами, з якими вони звертаються до суду у справах щодо виконання договірних зобов'язань суб'єктами господарської діяльності, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв" ( 51/97-ВР ).
Суд апеляційної інстанції прийшов до підставного висновку про те, що оскільки Державний комітет України з державного матеріального резерву є відповідачем по справі, то він не звільнений за вказаним Декретом ( 7-93 ) від сплати державного мита за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2004 р. без змін.