Про стягнення коштів

Постанова від 2005-03-15 № 1/512-39/248 · Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2005 Справа N 1/512-39/248

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 05.05.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів: Васищака І.М., Палій В.М., за участю представників сторін О. Шипки (дов. від 15.02.2005), А. Шеремет (дов. від 28.12.2004), В. Оксамитного (дов. від 10.03.2005), К. Ковальчука (дов. від 10.03.2005), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Української державної інноваційної компанії на ухвалу від 5 серпня 2004 року господарського суду Львівської області та постанову від 20 жовтня 2004 року Львівського апеляційного господарського суду у справі N 1/512-39/248 за позовом Української державної інноваційної компанії до дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства "Біохімфарма" - "Основа" та закритого акціонерного товариства "Індар" про стягнення 7731024 грн., ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 5 серпня 2004 року господарського суду Львівської області (суддя В. Гриців), залишеною без змін постановою від 20 жовтня 2004 року Львівського апеляційного господарського суду, надано розстрочку виконання постанови від 24-26 червня 2003 року Львівського апеляційного господарського суду: до 31 грудня 2004 року шляхом щомісячного перерахування грошових коштів у розмірі 50000 грн.; з 1 січня 2005 року до 31 грудня 2005 року шляхом щомісячного перерахування грошових коштів у розмірі 100000 грн.; з 1 січня 2006 року шляхом щомісячного перерахування грошових коштів у розмірі 150000 грн.

Позивач наполягає на касаційному перегляді цієї постанови з огляду на неправильне застосування апеляційним господарським судом приписів статті 121 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте представник закритого акціонерного товариства "Індар" в судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що постановою від 24-26 червня 2003 року Львівського апеляційного господарського суду скасовано рішення від 31 березня - 2 квітня 2003 року господарського суду Львівської області та ухвалене нове, яким частково задоволено позов Української державної інноваційної компанії та стягнено з дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства "Біохімфарма-Основа" 9154800 грн. інноваційної позики, 43225 грн. 25 коп. пені, 16209,46 грн. річних, 1700 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; визнані недійсними додаткові угоди від 20 грудня 1999 року N 3, від 21 грудня 1999 року N 4, від 31 березня 2000 року N 5 та від 16 квітня 2000 року N 6 до інноваційного договору від 11 жовтня 1999 року N 0110.

На виконання вказаної постанови було видано наказ від 20 квітня 2004 року господарського суду, який позивачем пред'явлено до виконання, і відділ державної виконавчої служби Львівського обласного управління юстиції прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження.

Господарськими судами встановлено, що в даний час судове рішення не може бути виконане через відсутність грошових коштів на рахунках боржника, а належне йому майно, яке оцінено на суму 2500000 грн, у випадку реалізації не покриє сум, присуджених до стягнення. Крім того, підприємство є проміжною ланкою у виробництві вітчизняного інсуліну і негайне виконання судового рішення зумовить зниження його обсягів.

З матеріалів справи вбачається, що дочірнім підприємством закритого акціонерного товариства "Біохімфарма-Основа" здійснюються заходи, направлені на погашення заборгованості - до моменту звернення до суду погашена заборгованість в сумі 150000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 28 травня 2004 року, від 11 червня 2004 року та від 16 червня 2004 року.

Згідно з приписами статті 121 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони і у виняткових випадках, залежно від обставин справи господарський суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За таких умов колегія суддів вважає правомірним і обґрунтованим застосування господарськими судами до спірних правовідносин статті 121 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) про розстрочку виконання постанови від 24-26 червня 2003 року Львівського апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу від 5 серпня 2004 року господарського суду Львівської області та постанову від 20 жовтня 2004 року Львівського апеляційного господарського суду у справі N 1/512-39/248 залишити без змін, а касаційну скаргу Української державної інноваційної компанії без задоволення.