ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2004 Справа N 9/387
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 03.11.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
за участю представників сторін Е. Негоди (дов. від 24.05.04), Д. Хренова (дов. від 09.10.03.), О. Сизого (дов. від 05.10.04), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Ю.П.П."
на рішення від 20 листопада 2003 року господарського суду м. Києва та постанову
від 15 січня 2004 року Київського апеляційного господарського суду
у справі N 9/387
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Базис"
до закритого акціонерного товариства "Ю.П.П."
про стягнення 770458,14 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 20 листопада 2003 року господарського суду м. Києва (суддя М. Якименко), залишеним без змін постановою від 15 січня 2004 року Київського апеляційного господарського суду, позов задоволено з мотивів невиконання зобов'язання. Додатковим рішенням від 10 березня 2004 року стягнуто з відповідача 10000 грн. витрат на оплату послуг адвокатської фірми.
Закрите акціонерне товариство "Ю.П.П." просить зазначені судові акти скасувати з огляду на порушення і неправильне застосування господарськими судами статей 165, 179, 214 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ), а також не застосування до спірних правовідносин статей 210 і 334 цього кодексу і направити справу на новий розгляд.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Базис" стверджує, що доводи касаційної скарги є безпідставними і в її задоволенні просить відмовити.
В судовому засіданні з 8 до 15 червня оголошувалася перерва.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з грошових сум, які складаються з суми боргу за виконані підрядні роботи - 714047 грн. та пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України - 46398,77 грн., а також трьох процентів річних з простроченої суми - 10012,37 грн., обґрунтовуючи власні вимоги умовами Контракту від 7 серпня 2001 року на виконання робіт з реконструкції заводу з виробництва засобів гігієни (далі скорочено - Контракт) та актами виконаних робіт.
В подальшому позивач уточнив розмір позовних вимог і просив стягнути суму боргу в розмірі 625950 грн. 70 коп., пеню в розмірі 31297,54 коп. та 29419 грн. інфляційних.
Як встановили місцевий і апеляційний господарський суди, розрахунки ціни позову позивач здійснював на підставі актів форми КБ-2В ( v0237202-02 ) виконаних робіт, відповідно до яких загальна вартість підрядних робіт становила 5687486 грн.
Разом з тим, оцінюючи докази у справі, господарські суди не звернули уваги на той факт, що при визначенні ціни позову, як при його поданні так і у зв'язку з уточненням, позивач при незмінний вартості виконаних робіт доводить їх розмір різною кількість актів форми КБ-2В ( v0237202-02 ) виконаних робіт і загальна сума виконаних підрядних робіт відповідно до поданих позивачем доказів є меншою порівняно з сумою, яку встановлено господарськими судами.
Визначаючи межі майнової відповідальності боржника, господарські суди виходили з умов пункту 14.5. Контракту, яким встановлено, що за кожний день прострочення оплати, відповідно до пункту 5.1. Контракту, замовник сплачує пеню, виходячи з суми заборгованості за актом виконаних робіт, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, але не більше 5 відсотків від цієї суми.
Умовами пункту 5.1. Контракту контрагенти встановили механізм розрахунків за контрактом - аванс (пункт 5.1.1.); щомісячне фінансування підрядних робіт на підставі відповідного графіку (пункт 5.1.2.); корегування сум платежу відповідно до графіка в залежності від фактичних об'ємів виконаних робіт у відповідності актами виконаних робіт по формам "КБ-2В" і "КБ-3" ( v0237202-02 ), з урахуванням необхідного авансування на останній місяць, крім суми, що складає 5 відсотків від загальної вартості Контракту, яка виплачується лише після підписання сторонами актів виконаних робіт за останній місяць (пункт 5.1.3); сума платежу в розмірі 5 відсотків від загальної вартості виплачується підрядчику в десятиденний строк з моменту підписання Акта Державної технічної комісії про прийняття об'єкту в експлуатацію (пункт 5.1.4).
Аналіз співвідношення умов Контракту стосовно порядку розрахунків і відповідальності сторін, які встановлені в пунктах 5.1. і 14.5, свідчить, що вони різняться в залежності від виду платежу і зазначене дає підстави вважати помилковим висновок господарських судів щодо обсягів та строків, за якими обраховано розмір майнової відповідальності відповідача - за правилом пункту 5.1.4. сторони здійснюють остаточний розрахунок виключно стосовно суми, що складає 5 відсотків від вартості Контракту, а майнову відповідальність відповідача за неналежне виконання Контракту слід пов'язувати і обумовлювати виконанням ним графіку фінансування робіт і актами виконаних робіт по формам "КБ-2В", "КБ-3" ( v0237202-02 ), як це передбачено пунктами 5.1.2. і 5.1.3. Контракту.
Неправильна оцінка фактичних обставин справи призвела до неправильного застосування господарськими судами приписів статей 179 і 214 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" ( 543/96-ВР ), відповідно до яких пеня, річні та індекс інфляції розраховується з простроченої суми.
Слід також звернути увагу на те, що в силу вимог статті 44 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) до судових витрат відноситься оплата послуг адвоката, а не фірми.
В контексті цієї норми до судових витрат відносяться кошти, якщо вони були сплачені саме адвокату, а не будь-якому представнику сторони, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру" ( 2887-12 ).
Зокрема, поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 цього Закону ( 2887-12 ), якою визначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
В матеріалах справи відсутні докази того, що судові витрати по справі в цій частині пов'язані з оплатою послуг адвоката, об'єднаного з іншими адвокатами в адвокатську фірму "АНВ", яка діє відповідно до Закону України "Про адвокатуру" ( 2887-12 ) та статутів адвокатських об'єднань.
Таким чином, всупереч вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) місцевим і апеляційним господарськими судами не надано належної оцінки всім поданим сторонами доказам в їх сукупності, і судова колегія дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання їм належної юридичної оцінки, в зв'язку з чим рішення від 20 листопада 2003 року господарського суду м. Києва та постанова від 15 січня 2004 року Київського апеляційного господарського суду підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд, при якому суду слід урахувати викладене, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін і залежно від установленого ухвалити відповідне рішення.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Ю.П.П." задовольнити.
Рішення від 20 листопада 2003 року господарського суду м. Києва та постанову від 15 січня 2004 року Київського апеляційного господарського суду у справі N 9/387 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.