ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.05.2004 Справа N 20-8/351
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.11.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державної акціонерної компанії "Хліб України" в особі дочірнього підприємства "Севастопольський комбінат хлібопродуктів" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2003 року у справі N 20-8/351 за позовом відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" до державної акціонерної компанії "Хліб України" в особі дочірнього підприємства "Севастопольський комбінат хлібопродуктів" про стягнення суми, - ВСТАНОВИВ:
У серпні 2003 року відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовом до державної акціонерної компанії "Хліб України" в особі дочірнього підприємства "Севастопольський комбінат хлібопродуктів" про стягнення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в сумі 154446,28 грн., активної енергії в сумі 33605,08 грн., разом з ПДВ в розмірі 6721,02 грн., реактивної енергії в сумі 2309,58 грн., разом з ПДВ в розмірі 461,92 грн., індексу інфляції в сумі 218,57 грн., 3% річних - 182,29 грн. та пені - 853,05 грн., посилаючись на недодержання відповідачем вимог нормативно-технічної документації, умов договору на поставку енергії N 44 від 17 грудня 2001 року та правил користування електричною енергією.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 29 вересня 2003 року (суддя Ткаченко М.І.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2003 року (судді Гонтар В.І., Сотула В.В., Плут В.М.), позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 198797,79 грн. заборгованості та судові витрати.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені судові рішення в частині стягнення з відповідача 166446,28 грн., а в іншій частині рішення та постанову у справі залишити без змін, посилаючись на те, що попередніми судовими інстанціями порушені норми матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов та залишаючи рішення місцевого суду без змін, попередні судові інстанції виходили з вимог ст.ст. 161, 162 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) та того, що відповідачем були порушені вимоги п.п. 1.2.2 та 1.2.6 договору N 44 від 17 грудня 2001 року щодо надання енергопостачальній організації щорічної заявки на споживання електричної енергії та потужності, а також щодо зобов'язання здійснювати споживання електроенергії в об'ємах, що не перевищують договірні величини, визначені в лімітному повідомленні. На підставі щомісячних звітів, що надавалися відповідачем, останньому біли виставлені рахунки на загальну суму 46333,69 грн., проте дана сума, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства України, оплачена не була, в зв'язку з чим відповідачу було знижено об'єм договірної величини споживання електроенергії до рівня фактично сплаченого, виставлені рахунки стосовно перевищення активного споживання на загальну суму 154446,28 грн., які відповідачем також сплачені не були.
До того ж, місцевий та апеляційний суди дійшли висновку про необхідність стягнення з відповідача за неналежне виконання договірних зобов'язань, відповідно до ст.ст. 178, 179, 214 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ), пені, 3% річних та індексу інфляції.
Вказані висновки суду попередніх судових інстанцій є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення зміні або скасуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України - ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу державної акціонерної компанії "Хліб України" в особі дочірнього підприємства "Севастопольський комбінат хлібопродуктів" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Севастополя від 29 вересня 2003 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2003 року у справі N 20-8/351 без змін.